«Реформа містозґвалтування»: що відомо про закон №5655, який ухвалили попри протести

До 13 грудня про законопроєкт №5655 знали тільки дотичні до нього спільноти, але після ухвалення він став відомим на всю Україну. Автори переконують, що він знизить корупційні ризики в галузі, а ще змінить підходи до нагляду за будівництвом: тепер з’являться не лише державні, але й приватні структури контролю – забудовники зможуть обирати, хто здійснюватиме нагляд. Критики вважають, що закон грає на руку великим забудовникам та нівелює роль органів місцевого самоврядування.

стройка 1200

Олег Симороз, боєць ЗСУ, який в мирне життя боровся з незаконною забудовою, зробив допис про це: «відчуваю щось гірше, ніж підрив на протитанковій міні…». Це не просто порівняння – підірвавшись на міні, Олег втратив обидві ноги і зараз проходить лікування.

Після резонансного допису в госпіталь до Олега без попередження прийшла голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, яка є однією з авторок проєкту. В розмові з Олегом пані Шуляк сказала, що кампанія в ЗМІ проти проєкту це «проплачена акція», а вони готові давати роз’яснення. Чекаємо на коментар від пресслужби Олени Шуляк.

Законопроєкт №5655 одночасно критикували в Мінкульті, Асоціації міст України та Головному юридичному управлінні. Національне агентство з питань запобігання корупції наголосило, що нинішня редакція закону не узгоджується з Антикорупційною стратегією. Але попри всі проблеми з положеннями закону та його активною критикою, законопроєкт №5655 зрештою ухвалили. Редакція MC.today розбиралася, про що цей законопроєкт, чому він не про розбудову, а про забудову, і як він загрожує збереженню культурної спадщини України.

Що трапилося

16 листопада 2022 року в будівлі Національної спілки архітекторів України СБУ влаштувала обшук. Нібито співробітники Спілки незаконно завантажували в електронну систему сертифікати атестованих архітекторів. Голова Спілки Олександр Чижевський запевняє: цю роботу вони виконують вже 10 років, сумлінно і відповідно до закону. То якою була дійсна причина обшуку?

У Спілці переконані: річ у тому, що архітектурна спільнота гостро критикувала законопроєкт №5655 і обшуки – це помста за позицію проти хаотичної забудови міст.

13 грудня 2022 року законопроєкт №5655 ухвалили у Верховній Раді України – він отримав 228 голосів «за». Автори називають його «містобудівною реформою», а заступниця голови Архітектурної палати НСАУ Анна Кирій наголошує: «Це узурпація майбутньої відбудови».

Які зміни передбачає закон №5655: версія авторів

Як пояснюють у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури одне з нововведень: при прийнятті рішення про видачу дозволів на будівництво буде мінімізовано «людський фактор» – автоматизована система перевірятиме документи і буде приймати рішення про дозвіл. Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк каже про це: «Комп’ютер хабарів не бере».

Наприкінці листопада Олена Шуляк «спростовувала міфи» про документ. Нібито, проти можуть бути тільки ті, хто зацікавлений в тому, щоб у містобудуванні було місце для корупції. А закон 5655 «запроваджує максимально прозорі процедури у будівельній галузі через глобальну цифровізацію усіх процесів».

Також законопроєкт передбачає, що контролювати забудовників тепер можуть приватні організації. За словами Олени Шуляк це зменшить корупційні ризики, а щодо того, що забудовник фактично може створити для себе «орган контролю» каже: «У законопроєкті є запобіжник від того, щоб забудовники не створювали власних приватних контролерів: контроль над об’єктом неможливий, якщо забудовник чи генпідрядник мають спільного бенефіціара з приватним контролером».

Шуляк зазначає і те, що механізм, за яким громадськість могла контролювати забудову був недосконалий – забудовник міг найняти підставних людей, які б активно висловлювались за чи проти забудови. За новим законом вирішувати долю майбутньої забудови та скаржитись на будівництво можуть тільки мешканці того чи іншого району.

«Проти вирубки лісів свою незгоду зможуть висловити тільки зайці та птахи»

То що ж не так з законопроєктом №5655? За роз’ясненнями ми звернулись до Архітектурної палати НСАУ, професійного об’єднання українських архітекторів. Кирил Чуйко, голова пресслужби Палати, пояснив:

«Глобально законопроєкт створює сприятливі умови для забудовників, разом з тим обмежуючи громади та інших учасників містобудівного процесу у правах та впливі».

Зміни, які там передбачені залишають лише можливості моніторингу за забудовою: «Органи місцевого самоврядування, чи прості мешканці, зможуть сфотографувати будову та поскаржитись на неї до містобудівного контролю. А містобудівний контроль може бути приватним – забудовник платитиме гроші тим, хто перевірятиме його на предмет законності та дотримання правил. Забудовник може обирати містобудівний контроль будь-де, тобто скаргу про об’єкт будівництва у Львові можуть розглядати у Києв»і, – і додає – «чи будуть залежні від забудовників структури створювати своїм патронам перешкоди – питання риторичне».

Вплив громадськості тільки зменшується: «Дослухатись або не дослухатись до побажань громади можуть тільки, якщо ці люди зареєстровані за місцем розташування об’єкта. Тобто проти вирубки парків чи лісів, свою незгоду зможуть висловити тільки зайці та птахи, які там живуть».

Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан в ефірі телеканалу «Суспільне Новини» також пояснила негативні сторони закону №5655: «По-перше, він не відповідає нормам Конституції та Цивільному Кодексу України. По-друге, ігнорує позицію суспільства, громадськості, експертів та фахівців містобудівної сфери. І по-третє, дискусію перенесли із залу парламенту на рівень Президента, який є Верховним головнокомандувачем у країні, що воює». І додала, що коли забудовники, які зараз підтримують цей закон, побачать його реалізацію, вони теж будуть проти цих норм.

Під загрозою не тільки міста, але й культура

Кирил Чуйко пояснив, які ризики несе законопроєкт: «Галузь містобудування буде просто узурпована і монополізована. Створюють новий орган — Містобудівну палату. Вона має надзвичайно великі повноваження, фактично це третейський суд недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у галузі містобудування».

З прийняттям закону №5655, під загрозою опинився не тільки публічний простір для містян, але й українська культурна спадщина. Міністерство культури та інформаційної політики України напередодні розгляду законопроєкту подало свої зауваження до нього у Верховну Раду, проте при розгляді законопроєкту жодне з них не врахували. Як пояснює МКІП, законотворці не взяли до уваги норми Закону України «Про охорону культурної спадщини».

«Фактично повноваження органів охорони культурної спадщини нівелюються. Ті механізми, які ми побачили у законопроєкті – а це 2 тисячі сторінок тексту у форматі порівняльної таблиці, і понад 4 тисячі поправок – викликають занепокоєння».

Голова пресслужби Архітектурної палати пояснив, як працюють ці механізми за новим законом: «Забудовник має протягом місяця погодити науково-проєктну документацію щодо пам’яток культури та архітектури. Якщо протягом цього часу її не погодять, настає мовчазна згода. А органи охорони культурної спадщини просто не встигатимуть переглянути та дати фахову оцінку за цей час, оскільки тільки запит можуть розглядати кілька місяців. Або з’явиться корупційна складова, коли ці ж органи свідомо тягнутимуть час».

Реакція суспільства

В Facebook вже активно поширюється хештег #стоп5655, під яким громадські діячі та архітектори пояснюють, якими катастрофічними наслідками може обернутись цей закон.

Петиція, яка закликає накласти вето на законопроєкт №5655 вже зібрала 42 тис голосів з 25 тис необхідних. Автор попереджає: «Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудування та пришвидшення будівництва розв’язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування».

Архітектор та доброволець Антон Целовальник назвав законопроєкт несправедливим:

Він створений не для того, щоб покращити наше життя, а для того, щоб покращити життя невеликої кількості людей.

Ми запитали громадську активістку Ірину Федорів як приймали законопроєкт і чому він одразу ж викликав обурення суспільства. Вона пояснила, що будь-який законопроєкт має публічно розглядатись з залученням експертів у комітеті, підкомітеті, а потім у сесійній залі Верховної Ради. Експерти з різних галузей висловлюють свою думку, а законотворці мають взяти її до уваги, вибалансувати і тільки тоді ухвалювати законопроєкт. А через те, що експертів і громадськість не питали, була тільки думка забудовників.

«При прийнятті законопроєкту №5655 ніякого публічного обговорення не було. А це ж не просто законопроєкт – це реформа цілої галузі й вона стосується кожного українця. Звичайно, суспільство було проти, адже будь-яку участь громадськості зробили просто неможливою».

За словами Ірини, коли проєкт надійшов у сесійну залу, там було 3,4 тис правок, але за нього проголосували без обговорень: «Уявіть, яка це була якість опрацювання. Один з депутатів сказав, що є заява від громадських організацій, Асоціації міст України та ЗМІ, де наголошують, що законопроєкт № 5655 треба відтермінувати. Її проігнорували.

Проєкт прийняли голосами Слуг народу і ОПЗЖ. Голосування, яке відбулось – це просто «обмін» між партіями: ви нам голоси, а ми вас не чіпаємо.

Роль громадськості не змінилась – люди, як не мали інструментів впливу, так і не мають. А громадяни хочуть впливати на відбудову – це видно по тому, як швидко петиція проти цієї реформи набрала голоси. Її опублікували о 18:30, а менше ніж за добу вже була необхідна кількість голосів. Не протестували тільки забудовники, тож зрозуміло в чиїх інтересах проводиться реформа.

Законопроєкт вже пройшов підкомітет, комітет, Верховну Раду, зараз ми чекаємо рішення Президента: підпише він його чи ветує».

В Архітектурній палаті кажуть: «Якщо Президент підпише закон, він вступить в дію через пів року. Також до закону треба розробити близько 50 підзаконних актів, по словах керівника Мінінфраструктури. Виникає питання: для чого приймати не до кінця опрацьований законопроєкт, який почнуть обговорювати та покращувати після прийняття, а не до, як це зазвичай робиться. Це створить тільки додатковий хаос та невизначеність».

Тож зараз майбутнє післявоєнної відбудови України в руках Президента.