Український застосунок Obimy з 8,5 млн користувачів вийшов у топ App Store у США, обігнавши Pinterest і Netflix. Його історія

У вересні 2020 року архітектор і дизайнер Женя Засуцький разом з командою представив публіці застосунок Obimy. З його допомогою можна віртуально висловлювати почуття – обійматися, посилати поцілунки та дотики.

Baby cat sleeping. Ginger kitten on couch under knitted blanket. Two cats cuddling and hugging. Domestic animal. Sleep and cozy nap time. Home pet. Young kittens. Cute funny cats at home.

Тільки за останні п’ять місяців застосунок завантажили понад 5 млн людей. Це дозволило Obimy очолити топ американського App Store у категорії Lifestyle. Застосунок випередив навіть Tinder, Pinterest і Netflix.

Редакція MC.today розпитала засновника Женю Засуцького про те, чому застосунок так полюбили на Заході, у чому його секрет і скільки грошей витратили на розробку.

Женя Засуцький. Джерело: Facebook Жені Засуцького

Як народилася ідея

Близько трьох років тому київський архітектор і дизайнер Женя Засуцький відкрив телефон і витратив кілька хвилин, щоб у розсипі ділових чатів і листування знайти останнє повідомлення від дружини. Тоді він усвідомив, що завалений контентом, а серед купи повідомлень і постів загубилися його близькі.

Так народилася ідея застосунку, який би відрізнявся від месенджерів і соцмереж тим, що дозволяє зберегти емоційний зв’язок з рідними людьми.

Досвіду створення подібних стартапів у Жені не було. А ось прагнення покращувати та робити життя комфортнішим – хоч відбавляй. Так, наприклад, він приходив до робочого офісу, де для проходу в будівлю, ліфт чи кабінет використовували картку. Щоразу треба було діставати її і багато разів на день повторювати монотонні рухи.

Така «недосконалість системи» дратувала Засуцького: він вирішив замовити собі каблучку з чипом, який запрограмували подібно до карток для входу. Потім він пішов ще далі: замовив на 3D-принтері друк нової каблучки, на яку помістили не лише чип для безпеки в будівлі, але й датчик з банківської картки.

Якось Женя прийшов в офіс до друзів. Вони мали стенд, до якого можна було прикласти банківську карту і зробити донат. Засуцький приклав свою «чарівну каблучку» і всіх цим вразив.

«Суть комфорту – це простота у використанні, – каже Женя. – Що простіше, то краще».

Такий принцип для нього став основним для розробки застосунку Obimy. А пізніше його думку підтримали мільйони людей з десятків країн. На сьогодні вже понад 8,5 млн користувачів долучилися до сервісу віртуальних обіймів і дотиків.

З чого розпочали роботу над застосунком

У біографії застосунку Obimy датою народження значиться 15 вересня 2020 року. Саме цього дня архітектор Засуцький та ІТ-компанія Empat представили публіці своє дітище. Але, як водиться, зародження продукту відбулося за дев’ять місяців до того, а саме в грудні 2019 року.

«Все почалося з аналізу ринку», – каже автор проєкту. Він залучив команду розробників, які провели дослідження. Виявилося, що потенційні користувачі мали запит на те, щоб ділитися із близькими біометричними даними – пульсом, емоційним станом, серцевим ритмом. Таким чином можна було підтримувати рідних і друзів, стежити за їхніми переживаннями.

«Ми вирішили дати людям інструмент, який би дозволив трохи глибше розібратися в інших, – каже Засуцький. – Адже наші емоції можуть іноді сказати про нас більше, ніж слова».

Тоді подібні продукти мали кілька компаній. Так, Apple Health теж відстежував серцевий ритм, але крім медичних характеристик ці дані ніяк не використовували.

Для розробки застосунку продав будинок

Основним виробничим майданчиком Obimy спочатку став Empat – сервісна компанія та студія стартапів на чолі з Назаром Гуликом. Пізніше перейшли з аутсорсингу на in-house-командуодин із видів залучення співробітників до робочого процесу – фриланс, віддалена робота або звичайна в офісі.

Команда проєкту збиралася поступово, зараз вона складається з 18 людей. Один з головних розробників, Костянтин Медведєв, займається написанням застосунку для Android та iOS, а нішу маркетингу закриває Анастасія Авраменко. Вона просуває продукт, який став особливо популярним у TikTok.

Початкова розробка продукту коштувала $40 тис. – ці гроші вклав Засуцький. Потім ще $20 тис. додали друзі. Але ця сума не змогла покрити всі потреби для створення застосунку.

«Тоді я прийшов до дружини і сказав: “Валю, у нас непогані перспективи. Ось є наш будинок під Києвом на 200 квадратів, а можемо жити у хмарочосі. Що ти вибираєш?” Ми продали будинок і доклали в проєкт ще $150 тис. Отже застосунок Obimy я можу сміливо назвати практично рідним», – сміється Засуцький.

Він зізнається: сам процес розробки був не дуже складним. Щотижня команда проводила стратегічні сесії, де визначали, куди рухатися. Коли бачили, що на розробку якоїсь функції доведеться витрачати багато часу, а якість результату не гарантована, то не бралися за цю ідею.

застосунок Obimy

Такий приклад – функція «Час разом». Вона мала відстежувати, коли люди знаходяться поруч, рахувати цей час і показувати підсумок. Але через похибки у визначенні геопозиції цей алгоритм працював некоректно і нівелював важливість фічі. У результаті від неї вирішили відмовитись.

«Куди котиться світ, що обійми стають віртуальними?»

Навесні 2020 Obimy тестово запустили серед знайомих. Виявилося, люди охоче діляться настроєм і пульсом, але при цьому вимагають більше функцій.

У команді вигадали ввести в застосунок персонажа Obi – візуалізацію користувача. У розробників з’явилася ідея, як «матеріалізувати» емоції: вони створили біометричну картку людини, при до дотику якої випадав список дій. Так, користувача можна було обійняти, поцілувати чи торкнутися.

Засуцький пояснює: це був ключовий момент переформатування просто біометричного «шерингу»можливості ділитися серцебиттям в осмислену комунікацію. До кінця весни команда виписала нову концепцію, влітку переробила дизайн і переписала код. А до осінньої презентації Obimy показали широкому колу.

«Ми були здивовані тим, наскільки тепло аудиторія сприйняла “обійми”. Напевно, вплинула ще й пандемія: люди тепер могли торкатися, обіймати одне одного на відстані», – каже Засуцький.

Але серед відгуків були й незадоволені: мовляв, куди котиться світ, що обійми стають віртуальними? Автор проєкту відповідає: роль застосунку – не замінити живі стосунки, а дати можливість людям згадати про близьких і надіслати знак уваги. Obimy – це один з інструментів прояву турботи.

Про запуск застосунку написали українські видання, для просування використовували соцмережі – створювали анімаційні ролики про роботу Obimy. Але найбільший ефект дала контекстна реклама в App Store.

Obimy в App Store

«Механіка стартапу залежить більше від грамотного таргетування, ніж від математики потенційного ринку збуту, – каже Засуцький. – Питання успішності проєкту складається з досить нехитрих речей – зможете ви знайти свого користувача чи ні».

Про плани

Коли проєкт став популярним, у нього почали інвестувати – наприклад, Goodwater Capital, який допомагає і консультаціями. Загальна сума витрат на розробку та розвиток застосунку склала понад $350 тис.

Як нерідко буває, стартап спочатку не приносив величезного доходу авторам. Женя згадує, що як дитина радів першим $200–400 доходу. Позитивна динаміка в розділі «витрати – доходи» почалася, коли кількість користувачів перейшла позначку кілька мільйонів.

Зараз головне джерело доходу – продаж підписок, завдяки яким користувачі отримують нові кольори та можливість створювати власні дії. Вартість підписки на місяць – $3,49, на пів року – $15,49, на рік – $17,99.

Фото зі сторінки Obimy у Facebook

За словами засновника, зараз Obimy приносить дохід $200 тис. на місяць. Але плани в команди ще амбітніші. Щотижня Женя переглядає 200–300 відгуків користувачів, щоб зрозуміти, як можна вдосконалити продукт.

Цікаво, що спочатку градація аудиторії, за задумом творців, мала охоплювати від молодих сімей і до людей середнього віку. Але виявилося, що вік 90% користувачів застосунку – від 15 до 20 років.

Говорячи про майбутнє, Засуцький називає цифру у 100 млн. Саме таку планку кількості користувачів творці проєкту збираються взяти наступного року. Водночас він називає і причину, чому вважає такі показники реальними:

«Найбільша цінність проєкту – команда. Як сказав мені один добрий товариш: “Ідея нічого не варта, цінною є робота над нею”. Сама собою ідея об’єднати світ з допомогою почуттів не коштувала б і ламаного гроша, якби не було людей, які змогли втілити задумане в життя».