Як виробники перекладають інфляцію на покупців, непомітно зменшуючи об’єм товару

Вага вашої улюбленої шоколадки зменшилась зі 100 г до 85? Молока в пакеті стало менше, а ціна залишилась тією самою? Це розповсюджений інструмент перекладати відповідальність за інфляцію від продавця до покупця. Він називається – шрінкфляція.

Як виробники перекладають інфляцію на покупців, непомітно зменшуючи об’єм товару

Друзі, запрошуємо вас стати колумністами на MC.today! Якщо ви хочете поділитися корисними порадами для бізнесу, розповісти, як долаєте кризові ситуації або ж у вашій практиці стався неординарний випадок, про який неможливо мовчати, надсилайте свої історії нам на пошту [email protected]

Як виробники перекладають інфляцію на покупців

Зменшення ваги чи об‘єму товару не анонсують. Ціну залишають постійною. Споживач інерційно продовжує купувати звичний для себе продукт і не відразу помічає незначне зменшення його розміру.

Шрінкфляція діє за простим, але ефективним принципом: компанії зменшують обсяг своєї продукції без відповідного зниження ціни. Ця стратегія особливо поширена серед споживчих товарів, таких як продукти харчування та предмети домашнього вжитку.

Наприклад, шоколадний батончик зменшився в розмірі, але його ціна залишається незмінною або навіть зростає. Така тактика дозволяє виробникам непомітно перекласти витрати на інфляцію на споживачів.

Одним з ключових аспектів шрінкфляції є її здатність спотворювати сприйняття інфляції споживачами. Оскільки ціна товару залишається незмінною або мінімально зростає, споживачі не одразу розуміють, що вони отримують менший об‘єм товару за звичну суму. Це ускладнює для споживачів точну оцінку реальної вартості їхніх покупок і справжнього рівня інфляції, що впливає на їх повсякденне життя.

У звіті Ipsos Global Inflation Monitor підкреслюється, що люди в 33 країнах світу відчувають на собі негативний вплив рецесії, оскільки вони мають менше грошей на витрати в наступному році. Аналогічно, у статті BBC Worklife підкреслюється, що рецесія – це не просто тимчасова тенденція, а постійний удар по гаманцях споживачів, коли товарів стає менше, а ціни залишаються незмінними або навіть зростають.

Шрінкфляція має широкі економічні наслідки, які виходять за рамки індивідуального досвіду споживачів.

Вона сприяє викривленому розумінню темпів інфляції та економічного здоров’я.

Традиційні показники інфляції не повністю враховують зменшення обсягів виробництва, що призводить до недооцінки фактичного рівня інфляції. Це впливає і на рішення щодо монетарної політики та економічне прогнозування.

Для споживачів орієнтація в умовах скорочення попиту вимагає гострого ока та усвідомлення цінності, яку вони отримують за свої гроші. Порівняння цін на одиницю продукції, уважне ставлення до розмірів товарів та розуміння вартості використання товарів є важливими стратегіями для боротьби з наслідками скорочення попиту.

З ринкової точки зору, рецесійна інфляція відображає виклики, з якими стикається бізнес, намагаючись збалансувати тиск на витрати з очікуваннями споживачів. Хоча вона дозволяє компаніям підтримувати норму прибутку, вона також призводить до незадоволення споживачів, коли така практика буде помічена. Це шкодить лояльності та довірі до бренду.

Для споживачів обізнаність є ключовим фактором. Порівняння цін за одиницю продукції, уважне ставлення до розмірів товару та відстеження змін в упаковці допомагають у прийнятті більш обґрунтованих рішень про покупку. Споживачам також важливо висловлювати свої занепокоєння, оскільки відгуки громадськості зазвичай впливають на політику компанії.

Як шрінкфляція впливає на бюджет держави

Зменшення об‘єму товару зі збереженням його ціни фактично збільшує вартість товарів для споживачів без збільшення їхнього номінального доходу. Це може призвести до зменшення наявного доходу і, як наслідок, до зниження споживчих витрат. Нижчі споживчі витрати зменшують надходження від податку з продажу, який є важливим джерелом доходу для багатьох держав.

Скорочення об‘єму товару маскує справжній рівень інфляції. Оскільки це форма прихованої інфляції, вона не відразу відображається в індексі споживчих цін (ІСЦ), який вимірює середню зміну в часі цін, що сплачують міські споживачі за ринковий кошик споживчих товарів та послуг. Недооцінка інфляції призводить до менш ефективної монетарної та фіскальної політики, що потенційно впливає на розподіл державного бюджету та економічне планування.

Якщо скорочення викривлює оцінку інфляції, це впливає на коригування соціальних виплат, пенсій та інших державних програм, які зазвичай індексуються відповідно до інфляції. В результаті маємо вищі, ніж очікувалося, витрати на ці програми (якщо інфляція пізніше буде точно скоригована), або до зменшення реальної вартості виплат для отримувачів, що вплине на їхню купівельну спроможність.

Для держави вплив на податкові надходження від бізнесу може бути неоднозначним. Хоча підприємства збережуть або збільшать прибутки коштом скорочення, що потенційно призводить до зростання надходжень від податку на прибуток підприємств, загальне економічне сповільнення через скорочення споживчих витрат може нівелювати прибутки.

Тривале скорочення об‘єму товару призводить до зниження споживчих настроїв, оскільки покупці відчувають, що отримують меншу цінність за свої гроші. Такі настрої сприяють уповільненню темпів економічного зростання, що опосередковано впливає на державний бюджет через різні канали, такі як зниження надходжень від податку на прибуток та збільшення видатків на соціальне забезпечення.

Якщо держава вирішить регулювати практику усадки (наприклад, вимагати чіткого маркування або іншого захисту прав споживачів), це призведе до збільшення регуляторних витрат як для держави, так і для бізнесу. Враховуючи сильну зарегульованість бізнесу в Україні, це неодмінно призведе до посилення тиску держави на бізнес.

Простого та ефективного виходу зі шрінкфляції на жаль не існує. Але про неї варто знати та уважно дивитись на пакування продуктів, які ви купуєте.

Персональна уважність та відповідальність разом з конструктивним діалогом з виробником принесе більше користі.