Це не про свободу. Чому grky espresso bar не масштабується за франшизою – Олег Асташев

Співзасновник мережі кав’ярень grky espresso bar Олег Асташев розповів, чому не вдається до масштабування на умовах франшизи та як його бізнес зростає в умовах війни.

Співвласник grky espresso bar Олег Асташев пояснив, чому не розвиває мережу за принципом франшизи. Фото: Instagram / city espresso bar, MC.today

Сьогодні мережа grky espresso bar, яка отримала свою назву на честь насиченої гіркої кави, налічує 74 заклади. З-поміж них є як вуличні формати to go, так і кафе-кондитерські, що притягують до себе приблизно 400 тис. гостей щомісяця. Та Асташев не поспішає розвивати свій бізнес за допомогою франшизи, як це роблять багато інших підприємців. Чому саме – він розповів в інтерв’ю для MC.today.

За його словами, впродовж останнього року мережа будує винятково кав’ярні в приміщеннях – жодних МАФів. Пояснити це доволі просто. Річ у тім, що вартість оренди приміщення та кіоску в столиці практично однакова.

«Ми не розвиваємося за франшизою, бо, на мою думку, таке масштабування не працює в довгу. Воно дозволяє вирости, як на стероїдах, у рази. Але в результаті ти отримуєш дуже багато людей, про яких треба подбати – у тебе в команді не 10 осіб, а 200», – говорить Олег.

Крім того, франшиза для нього не має нічого спільного зі свободою. Це більше схоже на низку обов’язків і питань, котрі потребують розв’язання.

«Скажімо, ви хочете вирівняти ціни в мережі по Україні, а для Одеси це дорого, для Харкова – дешево. Франшиза – це анти-я», – пояснює Асташев.

Читайте також: Корисна альтернатива цукру: як співзасновниця SoloSvit створила натуральний підсолоджувач і чому він не продається в супермаркетах

До того ж він не бачить сенсу в продажі прав на відкриття кав’ярні, коли він може зробити це власними силами. До речі, під брендом grky espresso bar вже працюють три заклади з кухнею та офіціантами. У їхніх меню, крім кави, є також є різноманітні страви та алкогольні напої.

«Вони мають невелике меню – близько 12 страв. Омлет, шакшука, яйця “Бенедикт”, тост з авокадо для сніданку. Паста – для обіду, а на вечерю можна замовити бургер або салат, вино, просеко, шампанське, коктейлі на кшталт апероля», – поділився деталями Олег.

За його словами, приблизно 70% виторгу досі приносять напої, тоді як доля кухні коливається в межах 30-37%. Нині grky espresso bar працює в Києві, у планах – відкриття в Ірпені, Бучі та Броварах.

До речі, ідея заснування цього кавового бізнесу виникла ще в часи «Євромайдану». Тоді Олег Асташев разом із дружиною придбали «Таврію», поставили в багажник кавоварку й почали продавати каву.

«На початку вкладати гроші потрібно було тільки в бензин, каву, молоко та стаканчики. Зарплат нікому не платили – працювали самі. Минули роки, і зараз у нас 74 об’єкти та понад 250 співробітників», – розповів підприємець.

Читайте також: «До повномасштабної війни було 97 магазинів, зараз – приблизно 50». Співзасновник «Еко-лавки» про відновлення після початку вторгнення

Як на розвиток мережі вплинула велика війна

Навіть попри повномасштабне вторгнення та відмову від франшизи у grky espresso bar побільшало клієнтів. Проти довоєнного періоду їх стало більше на 15-17%. У перший рік повномасштабної війни компанія працювала в мінус, оскільки в Києві було значно менше мешканців, та згодом ситуація змінилась.

«Обіг виріс, тому що бізнес дещо знецінився, і довелося підняти ціни. Але динаміка позитивна – раніше люди витрачали у grky espresso bar в середньому приблизно 70 грн, зараз ця сума сягнула 92 грн. Це говорить про те, що майже всі купують щось крім кави», – пояснив Олег.

Він вважає, що цього вдалося досягти також завдяки вмінню швидко реагувати на нові виклики. Так, роботу відновили вже за два тижні після початку великої війни. Одна з причин полягала в тому, що на складах компанії було ще вдосталь товару. Тому спочатку запустили 5-6 локацій, а вже на кінець березня 2022 року працювали всі.

Навіть в умовах повномасштабного вторгнення grky espresso bar масштабується – упродовж останнього року кількість закладів мережі збільшилась на 22 нові об’єкти. За словами Асташева, ситуації бували різними. Іноді телефонували орендодавці та пропонували зайняти локації, з яких з’їхали попередні орендарі, а часом пропозиції надходили від власників бізнес-центрів, які прагнули облаштувати куточок із кавою.

«Наступною точкою зростання був період відключень електроенергії. Ми одразу закупили генератори й у наших кав’ярнях люди сиділи з ранку й до вечора. Було від 400 до 600 клієнтів на день», – розповів Асташев.

• Також пропонуємо вам почитати про те, чому засновниця «Таблеточок» пішла з операційної діяльності, про її життя в Нью-Йорку та роботу фонду під час повномасштабної війни.