Від приготування кави у багажнику до мережі з 74 закладів. Історія grky espresso bar

У 2014 році колишній студент юрфаку Олег Асташев купив разом з дружиною «Таврію», встановив у багажник кавоварку та почав продавати в Києві каву. Справа йшла добре й подружжя вирішило масштабуватися та відкривати нові точки. Так з’явилась мережа grky espresso bar, яка отримала свою назву на честь гіркої насиченої кави.

Заклади grky espresso bar відвідують близько 400 тис. людей на місяць / 1 - Олег Асташев, фото MC.today, 2 - вивіска grky espresso bar, фото Instagram мережі

За роки роботи та пошуків смак кави у grky espresso bar змінився. Як пояснює власник мережі Олег Асташев: «Змінюється світ – змінюється й кава». Сьогодні grky espresso bar – це мережа з 74 закладів різних форматів – від вуличних to go до повноцінних кафе-кондитерських. Їх відвідують близько 400 тис. людей на місяць.

Редакції MC.today Олег Асташев розповів, як після одної поїздки до Берліну фірмова гірка кава перестала бути гіркою, чому мережа не розвивається за франшизою, як вдалося вирости під час повномасштабного вторгнення та про кав’ярню для студентів Києво-Могилянської академії.

Все почалося з «Таврії» з кавоваркою у багажнику

Перша кавова «точка» / Фото надано Олегом Асташевим

Думка про те, щоб продавати каву з’явилась у нас з дружиною ще коли ми були студентами юрфаку. Одного разу до нашого університету приїхала «Таврія» з кавоваркою у багажнику і «застрягла» там на два роки. Це був наймейнстрімніший об’єкт! Коли б я не вийшов на перерву, біля авто завжди була черга. Я дивувався: «Невже проста машина з кавоваркою може так притягувати людей?» Хотілося спробувати й себе у цій справі.

Тож у 2014 році, під час Євромайдану, ми з дружиною купили «Таврію», поставили в багажник кавоварку й почали продавати каву. На початку вкладати гроші потрібно було тільки в бензин, каву, молоко та стаканчики. Зарплат нікому не платили – працювали самі. Пройшли роки й зараз у нас 74 об’єкти та понад 250 співробітників.

Як кава grky espresso bar перестала бути гіркою

Коли ми починали розвивати бізнес, концентрувалися на тому, щоб відкрити більше локацій. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що люди почали змінюватись – вони перестали довіряти кіоскам, не хотіли пити на ходу з картонних стаканчиків. Ця зміна сталася в розпал коронавірусу.

Зустріч з працівниками кав’ярні THE BARN, 2021 рік / Фото надано Олегом Асташевим

Тоді я вирішив їхати за кордон, щоби набратися ідей. В Instagram мені трапилася берлінська мережа кав’ярень THE BARN. На той момент вони вже відкрили заклади в Дубаї, Сінгапурі, Нью-Йорку. Дивлячись на них, я зрозумів, що це той формат, якого я прагну і написав їм у директ: «Ми підприємці з України. Нам дуже подобається ваш проєкт». Мені відповіли: «Приїжджайте – поділимося натхненням». І ми всім головним офісом полетіли в Берлін.

За три дні знайомства з місцевими кав’ярнями наше бачення майбутнього розвитку повністю змінилось. По поверненню ми купили нове обладнання за $15-20 тис., змінили підхід до бізнесу, щоб отримати вищу якість продукту.

«Гіркий» мав таку назву, тому що в нас зерно було з гіркуватістю, а не тому, що мова йшла про письменника. Спочатку мені смак тієї кави здавався чудовим, а після поїздки я почав відчувати присмак якихось жолудів, смажених каштанів і навіть недопалків. Не можна було продовжувати в тому ж дусі – світ уже пив іншу каву. Ми стали закуповувати дорожче зерно і кава стала насиченою, міцною, але при цьому м’якою та збалансованою.

«Франшиза для мене – це історія не про свободу»: як grky espresso bar відкриває нові заклади

Нині ми будуємо тільки кав’ярні в приміщеннях, не МАФи. Ця тенденція почалась рік тому. Ми в якийсь момент зрозуміли, що ціни на оренду кіоску та приміщення в Києві майже однакові.

Ми не розвиваємося за франшизою, бо, на мою думку, таке масштабування не працює в довгу. Воно дозволяє вирости, як на стероїдах, у рази. Але в результаті ти отримуєш дуже багато людей, про яких треба подбати – у тебе в команді не 10 осіб, а 200.

Франшиза для мене – це історія не про свободу, а про обов’язок та питання, які постійно потрібно розв’язувати. Скажімо, ви хочете вирівняти ціни в мережі по Україні, а для Одеси це дорого, для Харкова – дешево. Франшиза – це анти-я.

Та й навіщо нам продавати право відкривати нашу кав’ярню, якщо ми можемо зробити це самі?

Ми вже відкрили три нові стаціонарні заклади під брендом grky espresso bar, де є кухня, офіціанти, різні страви та алкоголь.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений city espresso bar 🇺🇦 (@grky.ua)

Вони мають невелике меню – близько 12 страв. Омлет, шакшука, яйця «Бенедикт», тост з авокадо для сніданку. Паста – для обіду, а на вечерю можна замовити бургер або салат, вино, просеко, шампанське, коктейлі на кшталт апероля.

Поки що кухня дає 30-37% виторгу, тобто до 70% все одно займають напої. Зараз ми працюємо тільки у Києві. Хочемо спробувати відкритися в Ірпені, Бучі, Броварах.

Замість старого університетського буфету – grky espresso bar: про кав’ярню для Могилянки

У 2023 році ми почали співпрацювати з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». У 2022 році туди прийшов дуже прогресивний ректор Сергій Квіт і він вирішив, що його студенти не мають харчуватися у старому незатишному буфеті. А навпроти Могилянки саме був кіоск grky espresso bar, де вони пили каву.

Квіт звернувся до нас і розповів, що хоче зробити сучасну кав’ярню в університеті й незабаром буде проводити тендер у Prozorro, запропонував нам взяти участь. Ми змагалися з сімома компаніями. Хтось пропонував за оренду 6 тис. грн на місяць, хтось – 10 тис. Ми запропонували 40 тис. та перемогли.

У кав’ярню в Києво-Могилянській академії ми вклали близько 4 млн грн. Вона займає площу колишнього буфету – 120 кв. м.

Коли розробляли проєкт, розуміли, що потрібно щось екстраординарне, що відповідає молодіжним смакам. Зробили дизайн у стилістиці Берліна періоду НДР – фактурна цегляна стіна, плакати, книги. А вхід у другу залу ніби через книжкову шафу.

Наступним ЗВО, де ми відкрили кав’ярню став Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. В інтер’єрі використали медичну тематику – повісили на стінах великі рентгенівські знімки.

Кав’ярні в університетах поки не надто прибуткові проєкти. Адже ЗВО працює в стаціонарному режимі максимум пів року, а оренду потрібно платити цілий рік. Ці проєкти стануть прибутковими, якщо 8-10 тис. студентів повернуться навчатись офлайн.

Зростання мережі під час повномасштабної війни

Клієнтів у grky espresso bar стало більше на 15-17% від довоєнної кількості. В перший рік повномасштабної війни ми були у мінусі, бо Київ був порожній. А останнім часом стало краще – до Києва приїхали люди з Харкова, Запоріжжя, Дніпра. У нас з’явилася нова аудиторія.

Оборот виріс, тому що бізнес дещо знецінився, і довелося підняти ціни. Але динаміка позитивна – раніше люди витрачали у grky espresso bar в середньому близько 70 грн, зараз ця сума сягнула 92 грн. Це говорить про те, що майже всі купують щось крім кави. Нас відвідують близько 400 тис. людей на місяць, ми бачимо це за кількістю чеків – їх майже 319 тис., а один чек може містити декілька замовлень.

Це результат того, що ми швидко реагуємо на виклики – після 24 лютого 2022 року ми відновили роботу за два тижні. Це було так: на початку березня мені подзвонив мій директор і сказав, що на складах повно товару, потрібно працювати. Запустили 5-6 локацій і за декілька днів зрозуміли, що нічого поганого не сталося, всі хочуть працювати, тож відчинили ще п’ять. Наприкінці квітня 2022 року працювали вже всі наші локації.

Олег Асташев з дружиною / Фото надано Олегом Асташевим

Як не дивно, за час повномасштабної війни та блекаутів ми досягли найкращих за історію бізнесу показників. За останній рік ми відкрили 22 об’єкти, тому що люди самі зверталися з запитом. Наприклад, були випадки, коли з приміщень з’їжджали магазини, мені дзвонив орендодавець і питав: «Не хочеш у мене кав’ярню відкрити?» Була ситуація, коли зателефонував власник бізнес-центру, де працює близько 600 людей і сказав: «Хочемо зробити в холі куточок із кавою. Може, відкриєтеся у нас?» Коли ми запитали ціну оренди, він сказав: «Нічого не треба. Нам потрібна кава».

Наступною точкою зростання був період відключень електроенергії. Ми одразу закупили генератори й в наших кав’ярнях люди сиділи з ранку і до вечора. Було від 400 до 600 клієнтів на день.

Як правило шести рукостискань допомогло відкрити grky espresso bar на Ярославовому Валу

grky espresso bar на Ярославовому Валу / Фото з сайту The Village

До мене часто звертаються за порадою охочі відкрити власну кав’ярню і найпоширеніше питання: як обрати приміщення? Але річ у тім, що найкрутіші локації з’являються завдяки якомусь незбагненному збігу обставин. Їх не можна знайти в інтернеті.

До прикладу наша історія зі стаціонарною кав’ярнею на Ярославовому Валу, 19. Тут був ресторан «Волконський» і він повільно «загинався», а у нас навпаки – гарно працював кіоск в цьому районі. Тож ми вирішили, що логічно буде тут закріпитися.

Я запропонував власнику «Волконського» продати мені цю локацію, він відмовився. Але я вирішив не здаватися. Поділився намірами з другом. Виявилося, що його подруга знає власника цього приміщення. Я звернувся до неї, вона підтвердила: «Так, це приміщення Олексія Аркадійовича. Але він переїхав до Нюрнберга». Я взяв його контакт і зателефонував.

Олексію Аркадійовичу на той момент було трохи за 60, він виявився чоловіком з хорошим одеським гумором, який постійно говорить афоризмами на кшталт «Великому кораблю – велике плавання». Але тільки-но я починав розмову про приміщення на Ярославовому Валу, він відповідав то жартом, то анекдотом. Тоді я запропонував йому, щоб, коли «Волконський» остаточно закриється, він зв’язався зі мною.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений city espresso bar 🇺🇦 (@grky.ua)

За рік мені зателефонували з невідомого німецького номера. Це був Леонід Аркадійович. Він сказав, що «Волконський» з’їжджає, я запропонував більшу суму за оренду, так ми і домовилися. Врешті grky espresso bar на Ярославовому Валу, як ми й хотіли.

«Чорна кава – це цілий світ»

Я ціную каву без додавання молока та хочу доносити до людей багатство її смаку. Це можна пояснити на прикладі віскі. Він буває дорогий, дешевий, середній – на будь-який гаманець. Але при змішуванні віскі з колою, ви не відчуєте цю різницю. Тобто найдорожчий односолодовий 25-річний віскі стане просто газованим солодким напоєм.

З молоком та кавою те саме. Кава сама по собі дуже самодостатній напій. Кожен сорт має свої якості, профілі смаку – він може бути кислий, гіркий, солодкий. Наприклад, сорти Іргачов та Руанда – це моносорти арабіки, але Іргачов має більш цитрусовий присмак, а Руанда має шоколадний, тютюновий, щільний присмак дерева.

Вітрина grky espresso bar / Фото надано Олегом Асташевим

Я сам – кавовий наркоман – п’ю, мабуть, чашок по дев’ять на день. Бо це – стиль життя. Ми п’ємо каву зранку, на зустрічах, поки чекаємо когось або просто гуляємо. Я хочу, щоб гості мережі grky espresso bar оцінили смак чорної кави з усім його багатством. Тому що кава – це цілий світ.