UA RU
logo
29 Jun 2021

Кліматичної проблеми не розв’язати забороною тостів чи м’яса. Як Білл Гейтс пропонує рятувати планету

Анна Повх BLOG

Книжкова блогерка

Понад 10 років один з найвідоміших підприємців світу, філантроп і громадський діяч Білл Гейтс займається дослідженням причин і наслідків зміни клімату. З допомогою експертів у галузі фізики, біології, хімії, техніки, політології та фінансів він створив план уникнення глобальної екологічної катастрофи.

Нова книга Гейтса

Наприкінці квітня в київському видавництві «Лабораторія» вийшов український переклад книжки Білла Гейтса «Як відвернути кліматичну катастрофу. Де ми зараз і що нам робити далі», де автор описує виклики, з якими ми стикаємось. А також пояснює, чому так необхідно працювати над нульовим рівнем викидів парникових газів. Українське видання доступне першим серед видань у східній Європі.

Білл Гейтс розповідає про сфери, у яких інновації вже допомагають зменшити викиди, та ідеї, як зробити сучасну технологію ефективнішою. Пропонує конкретний, практичний план досягнення мети з нульовими викидами не лише для урядів, а й для кожного з нас.

Пропонуємо вам уривок із книжки:

«Перед лицем такої величезної проблеми, як зміна клімату, дуже легко відчути себе безсилим. Але це омана. Аби вплинути на ситуацію, не потрібно бути політиком чи меценатом. Ви можете діяти як громадянин, як споживач, як працівник чи працедавець.

Як громадянин

Запитуючи себе: «Що я можу зробити, аби протидіяти зміні клімату?» –більшість людей думає про купівлю електромобіля чи часткову відмову від м’яса. Особистий вибір важливий, бо надсилає сигнал ринку – проте основну масу викидів продукують складніші системи, у яких ми живемо.

Коли хтось хоче тост на сніданок, потрібно створити систему, яка забезпечить йому хліб, тостер і електрику без додавання парникових газів в атмосферу. Кліматичної проблеми не розв’язати забороною тостів.

Однак створення нової й робочої енергетичної системи вимагає злагоджених політичних дій. Тому найважливіший крок, який допоможе відвернути кліматичну катастрофу і доступний кожному, незалежно від фаху, – брати участь у політичному процесі.

З власних зустрічей з політиками я виніс важливе розуміння: зміна клімату – не єдиний пункт їхніх клопотів. Державні діячі також переймаються питаннями освіти, ринку праці, охорони здоров’я, міжнародних відносин, а тепер ще й пандемією. Так і повинно бути – усі ці речі вимагають уваги.

Вище керівництво мусить вирішувати купу проблем одночасно, але пріоритетні напрями вибирає залежно від того, що чує від своїх виборців. Іншими словами, народні обранці будуть упроваджувати конкретні плани стосовно зміни клімату, якщо цього вимагають громадяни.

Завдяки активістам по всій планеті нам не доведеться починати з нуля. Потрібно тільки перетворити заклики до дії у постійний тиск, що стимулюватиме політиків приймати важкі рішення і йти на необхідні компроміси, щоб виконати обіцянку скоротити викиди.

Безвідносно до всіх інших ресурсів, ви можете наблизити зміни, використовуючи свій голос – фізичний і політичний.

Телефонуйте, пишіть листи, приходьте на зустрічі. Ви допоможете політичним лідерам усвідомити, що думати про перспективу зміни клімату не менш важливо, ніж піклуватися про робочі місця, освіту й охорону здоров’я.

Хай це звучить старомодно, але листи і дзвінки до вашого депутата мають реальний ефект. Але не досить казати: «Зробіть щось зі зміною клімату». Розпитуйте про позицію політика, ставте запитання, демонструйте, що ця тема вплине на ваш вибір. Вимагайте фінансування для досліджень, прийняття стандарту чистої енергетики, податку на вуглець.

Дійте і на місцевому, і на державному рівні. Чимало відповідних рішень ухвалюють на рівні штату або міста – губернатори, мери або міські ради. І тут вплив окремих громадян значно більший, ніж на федеральному рівні. Дізнайтеся, хто ваш представник, і підтримуйте зв’язок.

Як споживач

На ринку царює закон попиту і пропозиції. І як споживач ви маєте безпосередній вплив на сторону попиту. Якщо кожен з нас змінить свої купівельні й побутові звички, це дасть масовий ефект.

Звісно, сфокусуватися варто на значущих учинках. Приміром, якщо у вас є кошти на встановлення “розумного” термостата, який скоротить споживання енергії, коли ви не вдома, – зробіть це. Він зменшить рахунок за електроенергію і викиди парникових газів.

Скоротити свої викиди – ще не найпотужніший внесок. Ви можете сигналізувати ринку, що люди прагнуть безвуглецевих альтернатив і готові їх купувати. Доплачуючи за електромобіль, тепловий насос чи бургер зі штучного м’яса, ви кажете: «На ринку є місце для цих речей, ми будемо їх купувати».

Коли такий сигнал надходить від достатньої кількості людей, компанії реагують – і мій досвід показує, що оперативно. Тоді бізнес почне вкладати більше грошей і часу у виробництво низьковуглецевих товарів, і це зменшить їхню вартість.

Нижчі ціни дозволять продавати їх у більших масштабах. А ще інвестори впевненіше вкладатимуть гроші в нові компанії, що допоможуть людству дійти до нуля.

Як працівник або працедавець

І працівники, й акціонери здатні спонукати свою компанію внести лепту в скорочення викидів. Звісно, вплив великих корпорацій помітніший. Але малі підприємства також мають важелі, особливо якщо організовано співпрацюють, наприклад, через локальну торгову палату.

Існують кроки різної складності. Навіть найпростіші, скажімо, посадити дерева, щоб компенсувати викиди, позитивно впливають на довкілля й політику. Вони демонструють, що ви переймаєтеся зміною клімату.

Однак проблему не вирішити одними тільки простими кроками. Приватному сектору доведеться наважитися на складніші.

Перш за все, йдеться про готовність іти на більші ризики, наприклад, фінансувати проєкти, що можуть провалитися, а можуть привести до прориву в чистій енергетиці.

Потрібно, щоб акціонери та члени правління захотіли розділити цей ризик і чітко дали зрозуміти виконавцям, що інвестиції будуть надходити. Навіть якщо в остаточному підсумку вони не окупляться. Варто винагороджувати компанії та лідерів, які роблять ставки на проєкти, здатні наблизити нас до перемоги над зміною клімату.

По-друге, компанії можуть спільно працювати над виявленням і розв’язанням найважчих кліматичних викликів. Тобто шукати найвищі зелені преміуми та намагатися їх знизити.

Якщо найбільші світові споживачі сталі й цементу в приватному секторі об’єднаються і створять попит на чистіші замінники – а ще зобов’яжуться інвестувати в необхідну нову інфраструктуру, – це пришвидшить науковий пошук і підштовхне у правильний бік ринок.

По-третє, приватний сектор може відстоювати непрості рішення. Спрямовувати власні ресурси на розвиток цих ринків і вимагати від держави прийняття нормативної бази, необхідної для успіху нових технологій.

Чи фокусуються політичні лідери на найбільших джерелах викидів і найважчих технологічних викликах? Чи говорять про методи запасання великих об’ємів електрики, електропаливо, ядерний синтез, безвуглецевий цемент і сталь? Якщо ні, вони не ведуть нас на шлях до нульових викидів у 2050 році.

Упроваджуйте перші

Як і державні органи, компанії можуть використати свої масштабні закупівлі, щоб пришвидшити впровадження нових технологій. Наприклад, обрати електромобілі як корпоративний транспорт, послуговуватися низьковуглецевими матеріалами для будівництва або ремонту офісів, установити рівень споживання чистої електрики. 

Навіть якщо досягти обіцяних показників буде важко, компанії посилають сигнал про цінність розвитку вуглецево нейтральних підходів.

Інноватори бачать попит і розуміють, що ринок буде готовий до їхнього продукту.

Долучайтеся до формування і реалізації політичного курсу

Компаніям нічого боятися співпраці з державою, і навпаки. Бізнесу варто докладати максимум зусиль на шляху до нуля і підтримувати фінансування фундаментальних і прикладних досліджень, які приведуть нас до мети. 

Контактуйте з дослідженнями на бюджетному фінансуванні. Бажано, щоб бізнес консультував державні грантові програми та спонукав фундаментальні й прикладні дослідження фокусуватись на ідеях, результати яких реально перетворити у продукти.

Інформування державних грантових програм не потребує великих витрат: вистачить приєднатися до консультативної ради та брати участь у плануванні.

Також компанії можуть допомогти з фінансуванням через договори про спільне покриття витрат і спільні дослідницькі проєкти. Подібна співпраця приватного і державного сектору дала людству газову турбіну і вдосконалений дизельний двигун.

Якщо поглянути на зміну клімату, спираючись на факти, ми побачимо, що маємо частину, але не всі засоби, щоб її відвернути. Збагнемо, що заважає впровадженню наявних рішень і досягненню необхідних проривів. Зрозуміємо, скільки роботи попереду і скільки зусиль знадобиться, щоб подолати всі перешкоди.

Я оптиміст, бо знаю можливості технологій і можливості людей. Мене надихає завзяття розв’язати цю проблему, особливо серед молоді.

Сфокусувавшись на грандіозній меті – дійти до нуля – і розробивши серйозні плани для її досягнення, ми зможемо відвернути катастрофу. Подбати про терпимий клімат, допомогти сотням мільйонів людей вибратися зі злиднів і зберегти планету для прийдешніх поколінь.

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: