Блокада кордону: як страйк польських перевізників впливає на український бізнес

Є багато факторів, що впливають на ціноутворення в магазинах, і один з головних — логістика. Оскільки 12.2% ВВП України — це товарообіг з Польщею, блокада польських перевізників не могла не вплинути на ціни. 

Вантажівки біля пункту пропуску Рава-Руська на українсько-польському кордоні / Фото: Depositphotos

Ціна на транспортні послуги взагалі не може бути сталою, вона завжди коливається, така вже особливість ринку. До блокади ціна за 1 фуру товару, привезеного з Польщі в Україну, була в районі €1800-2200 + складські витрати, брокерські послуги, проходження кордону тощо. В результаті, орієнтовно €2100-2500 за 1 машину. 

Коли почалася блокада, ціни за 1 фуру зросли від €4000 до €7500. Водій, який вже знаходиться в Польщі, у виграшній ситуації, з ним важко торгуватися — він самостійно піднімає ціну, що потім відображається на ціннику в українського ритейлера. Тому якщо ви бачите, що подорожчав певний товар в супермаркеті, то ймовірність впливу блокади на це вкрай висока. Логістика стала в декілька разів дорожчою. 

Чому блокується польсько-український кордон?

Умов від польських перевізників багато. Але якщо об’єднати все і спростити, то я вбачаю 2 основні причини:

• Польські перевізники хочуть отримати окремий доступ до сервісу єЧерга. Ситуація виглядає таким чином, що український далекобійник реєструється в єЧерга і отримує запис на перетин кордону через 5-10 днів. Він спокійно сидить вдома, а потім їде та проходить кордон. Польський перевізник, який в’їзджає з товаром в Україну, після розмитнення та розвантаження одразу повертається на кордон, щоб стати в живу чергу.

Ось тут і виникає конфлікт з українськими перевізниками, які зареєструвалися в єЧерга — польських далекобійників це не влаштовує, бо їм доводиться довгий час ночувати в кабінах або в готелях, вони вимагають окремий зелений коридор для себе. 

Причина зрозуміла, але  чому одразу страйкувати? Чому б не подати спочатку запит до Міністерства інфраструктури України, щоб вирішити це питання? На мою думку, тут не обходиться без політичної складової. 

• Повернення квот. Польські перевізники хочуть повернути систему дозволів на вантажні перевезення, щоб була певна цифра, більше якої перевезень не може бути. 

Умовно — в українського далекобійника на рік 100 тисяч дозволів, у польського перевізника така ж кількість. І якщо порівняти, то український перевізник витрачав ці квоти вже в вересні, а у польського ще був запас, він загалом менше їздить. Тут, на мою думку, бізнесова складова, адже український далекобійник готовий возити вантажі за менші гроші, а поляків така ситуація не влаштовує. Поляки починають менше заробляти, і думають, що ми демпінгуємо ринок. Але по факту вони просто не витримують конкуренції, тому що український перевізник купує паливо і запчастини за такими ж цінами.

І в мене виникає питання — як тоді ми рухаємося в ЄС, якщо після вступу, й інші наші спеціалісти будуть створювати конкуренцію? Незрозуміло.

Польська економіка втрачає більше, аніж українська

Це моє тверде переконання, що поляки втрачають більше. Суть проста — польські перевізники не пускають польський товар в Україну. Грубо кажучи, український ритейлер купує польський сир, платить гроші, податки, а страйкарі не випускають свій же експорт. 

Нещодавно Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) проводила опитування — в середньому один день простою вартує одній компанії ЄБА втрат у розмірі близько 1 000 000 грн. За моїми спостереженнями, польські компанії втрачають вдвічі більше. Окрім того, зважайте на транзит, бо через кордон йде багато товарів з інших європейських країн.

Також китайські товари в Україну йдуть через Польщу, ніхто з наших клієнтів в Україні за 2 роки війни жодного разу не возив їх через Молдову чи Румунію. Контейнери приходять або баржами в Гданськ, або літаками у Варшаву — лише потім направляються в Україну. 

Терміни доставки товару та шляхи обходу кордону

Тепер скажу про терміни доставки та шляхи, які знайшли для себе українські перевізники. Давайте пропишемо увесь процес, щоб було зрозуміло. Візьмемо Київ-Варшава, туди-назад:

• Український перевізник завантажується експортом в Києві.
• Чекає до 10 днів в єЧерга.
• Проходить кордон, їде до Варшави, це 2-3 дні.
• У Варшаві розвантажується, завантажується товаром, який повезе в Київ, і повертається на кордон. Ще 3 дні. 
• Стоїть на кордоні через страйк. 14 днів, а то й більше. 

В результаті: 1 рейс для українського перевізника в Польщу — це мінімум місяць. В нормальних умовах — 2 тижні. Тут додам про Укрзалізницю, яка запустила перевозку фур потягами — новина супер, в усіх спільнотах зібрала багато лайків серед населення, але це крапля в морі. Платформою можна провезти 23 фури, але щоденно польсько-український кордон мають проходити понад 900 траків. 

То що роблять наші перевізники? Їдуть через Румунію або Молдову, потім через Угорщину й Словаччину, і заїжджають в Польщу — роблять величезне коло, а це 300-600-800 км, в залежності від місця призначення. Ось тут можемо порахувати. Нехай буде 600 км в Польщу в обхід і 600 км назад в Україну — це 450 літрів солярки умовно по €1.5, усього €675 лише на паливо. А ще врахуйте заробітню плату водія, амортизацію, перепробіг, платні дороги, ось тут і €1500 зверху, які впливають на ціноутворення. У ритейлерів питання — і навіщо мені возити товари з Польщі? Можливо, почати працювати з Туреччиною, Італією, Грецією? Та й перевізників, охочих їхати в Польщу, набагато менше стало за останній час.

Скажу по власному бізнесу. Ми наразі робимо угод в 2 рази менше, аніж це було до блокади польського кордону. У зв’язку з цим у нас зменшився прибуток, ми стали менше донатити, це все в комплексі вплинуло на процеси, бо майже 30% перевезень у нас було зав’язано на Польщі. А витрати не зменшилися. Тому також диверсифікуємо послуги, хочемо зосередитися на декількох вузьких нішах та більш тісно працювати з ринками Чехії, Німеччини та США.