logo
19 May 2021

«Мільйонер роздав свої речі і став кочівником»: 5 законів, щоб прожити довше і надерти більше дуп

Галина Падалко BLOG

Head of PR видавництва Vivat

Нещодавно Vivat видав книгу від дуже неординарного автора. Дейв Еспрі – інвестор Кремнієвої долини, батько поняття «біохакінг» і людина, яка планує прожити 180 років. Він опитав понад 450 людей, які змінили світ завдяки своїм відкриттям: науковців, що здійснили проривні дослідження, психологів, митців, бізнес-лідерів, на основі їхніх порад сформулював 46 законів, які видав книгою «Змінюючи правила гри».

Девізом є гасло: «Як прожити довше й надерти більше дуп». І це хороший аргумент, аби зачепити ваш погляд на цій статті, а ваші думки – на цій книзі.  Я спішу поділитись із вами найцікавішим п’ятьма законами й історіями геніїв з неї:

Закон №1: використовуйте силу слова «ні»  

Ви маєте двадцять чотири години в добі й можете вибирати: протягом цього часу робити щось важливе, розв’язувати дріб’язкові проблеми чи мучитися з найскладнішими завданнями, намагаючись довести свою значущість.

Опануйте мистецтво виокремлювати важливе й зосереджуватися на тому, що додає сил, наснаги та смаку до життя, витрачаючи якнайменше енергії. Частіше кажіть «ні». Приймайте менше рішень, щоб заощадити більше сил для своєї мети.

Деякі новатори переконані, що просте відхилення стількох рішень, від скількох узагалі можна відмовитися, уже помітно очищує їхню свідомість. Щоразу, уникаючи вибору, ви економите часточку сили волі, яку потім можете вкласти в те, що матиме більше значення. Багато успішних особистостей відточили свої щоденні справи до кожної дрібнички, що вже навіть не думають про них. Ці люди просто з’являються й працюють зосередженіше та енергійніше.

Раджу поекспериментувати: кілька днів стежте за тим, які рішення доводиться приймати, а потім просто доведіть до автоматизму все, що виявиться звичайним марнуванням сил. Питання їжі та одягу – це те, що фахівці завжди намагаються автоматизувати.

Як гадаєте, чому Стів Джобс щодня вдягав чорну водолазку та кросівки New Balance? Чому в шафі Марка Цукерберґа висять десять однакових футболок? Чому генеральні директори великих корпорацій упродовж тижня вдягають усього три-чотири костюми (коли ви бачите мене онлайн, то зазвичай я вдягнений у куленепробивну футболку й потворні, але дуже зручні кросівки з пальцями)?

Маючи однакове вбрання на щодень, ви перестаєте думати, що вдягти.  Такі рішення здаються дріб’язковими, але вони економлять чимало розумових сил, які ви можете використати для чогось важливішого.

Закон №11: Посередність – головний ворог 

Люди, які швидко реалізують якнайліпші зміни, фактично руйнують систему. Світ завжди намагатиметься «дати здачі», породжуючи страх і непевність навіть у найсильніших новаторів. У всі часи людей, які пропонували щось нове, безперервно критикували, зневажали, а іноді їм робили й гірші речі. Приготуйтеся до критики – і мчіть уперед, попри всі перешкоди. Навчіться спокійно сприймати критику й радісно йти своїм шляхом. Бути посередністю – це останнє, що вам потрібно.

Доктор Поллак зацікавився водою, вивчаючи м’язи та механізм їхнього скорочення. Його приголомшило, що, розглядаючи м’язи на молекулярному рівні, ми зазвичай зважаємо лише на те, як взаємодіють білки, продукуючи енергію. Однак м’язи містять не лише білки, а й воду. Справді, з погляду об’єму, м’язи на дві третини сформовані з води; її частка ще більша, якщо брати за мірило співвідношення молекул. На кожні сто молекул у м’язах дев’яносто дев’ять припадають на воду.

Доктор Поллак замислився над тим, що всі науковці проігнорували 99 зі 100 молекул, намагаючись збагнути, як працюють м’язи. Невже вони справді такі незначні? Панівну теорію про принципи скорочення м’язів вважали беззаперечною впродовж шістдесяти років. Однак, працюючи в лабораторії, доктор Поллак виявив, що практичні дані не відповідають цій теорії, і зрозумів: утрачений елемент – не що інше, як вода. Насправді кожна дрібна молекула води відіграє неоціненну роль у роботі м’язів усупереч різноманітним теоріям.

Це спонукало доктора Поллака відкласти дослідження м’язів і почати вивчати воду – і отримані результати були приголомшливі. Більшість із нас переконана, що є три агрегатні стани води – твердий, рідкий і газоподібний. Однак доктор Поллак виявив четвертий стан, який має найбільше біологічне значення. Він розташований десь посередині між твердим тілом і рідиною. Вода в четвертому стані дуже в’язка й нагадує мед. За таких умов її називають гідроплазмою.

Доктор Поллак, певне, першим дослідив четвертий агрегатний стан води, але передбачили це відкриття понад сто років тому. Схоже, тоді група вчених була близька до того, щоб відкрити гідроплазму, однак вони зазнали безпощадної критики й опустили руки. Дослідження молекул води в біології було дискредитоване в науковій спільноті, тож щораз більше людей втрачали до нього інтерес. Це тривало, доки доктор Поллак та його колеги не дозволили зацікавленості переважити значення основного дослідження. Так вони змогли зробити відкриття й змінити наукові погляди на воду.

Закон №14: дива стаються лише вранці 

Початок дня задає ритм тому, як ви проведете його решту. Не важливо, коли ви прокидаєтесь. Головне – не починайте день, реагуючи на світ довкола. Ця дорога веде до стресу, вигоряння й невдач. На першому місці вранці маєте бути ви. Підготуйте себе фізично та розумово, визначте пріоритети на цей день. А вже потім сміливо починайте нову сторінку свого життя.

Якщо захочете послухати когось, хто розповідає про дива, то це має бути Гел Елрод – мотиваційний лектор, наставник у досягненні успіху, автор бестселера «Чудовий ранок. Як не проспати життя». Гелові вдалося обдурити смерть – і не раз, а двічі.

Коли Гелові було двадцять, його збив п’яний водій, який їхав на швидкості понад 110 км/год. Гел пережив клінічну смерть, що тривала шість хвилин, після чого знову почав дихати. Він перевершив усі очікування лікарів, коли спершу навчився ходити, а потім навіть зміг пробігти 85-кілометровий ультрамарафон, підбадьорюваний лише власним запалом і силою волі. 

Згодом Гел став найкращим торговим представником і рекордсменом із продажів у відомій компанії Cutco, що виробляє ножі, а трохи пізніше перетворився на популярного промовця та автора бестселерів. 

Гел зазначає, що найлегше свій стан поліпшувати вранці. Більшість людей прокидаються, бо мусять прокинутися. Вони встановлюють будильник залежно від того часу, у який потрібно десь бути, щось робити, відповідати чиїмось вимогам. І це задає ритм решті дня.

Людина весь день працює заради інших (замість дбати насамперед про себе) і миттєво реагує на будь-яку подію (замість вільно й розважливо вибирати те, що відповідає її цінностям та меті).

Гел використовує ранок, прагнучи зосередитися на собі й стати кращою людиною, ніж був ще вночі. Він щодня витрачає годину на незвичайну діяльність, щоб досягти більшого особистісного розвитку, вважаючи це своєрідною платою за життя. Гел називає такі дії акронімом ВСТУП: візуалізація, самоосвіта, тренування, умиротворення, письменництво. Це складники його дивовижного ранку, киснева маска, завдяки якій він може з усім упоратися, незважаючи на перепони. 

Закон №25: Переконайтеся, що справді зголодніли 

Люди їдять, коли відчувають, що чогось бракує. Іноді бракує їжі. Іноді – енергії. Іноді – сну. Однак найчастіше проблема в нестачі любові, відчуття зв’язку або навіть безпеки. Не лінуйтеся з’ясовувати, чи відчуваєте голод саме на їжу, чи на щось інше. А потім робіть усе можливе, щоб позбутися відчуття порожнечі.

Синтія Пасквелла-Гарсія – дієтолог багатьох зірок, наставниця, модель, публічна особа та авторка бестселера. О, ледь не забув: до цього вона працювала комп’ютерним інженером. Тепер Синтія – засновниця й директорка Інституту трансформаційної дієтології. У зазначеному закладі навчають за програмою, що поєднує дієтологію, психологію та духовний розвиток.

Крім того, ця жінка створила серію відео «Чого вам НАСПРАВДІ хочеться», у яких ідеться більш ніж просто про їжу. У своїх відео Синтія досліджує, що насправді не дає людям досягти бажаного стану здоров’я, життя тощо.

Кілька років тому Синтія була моделлю та телеведучою в індустрії розваг. Вона мала типове голлівудське життя: працювала по багато годин на день, нехтувала сном, відвідувала безліч непотрібних вечірок і пила більше алкоголю, ніж варто. Такий спосіб життя призвів до одинадцяти кілограмів зайвої ваги, появи кістозних вугрів, стоншання й випадіння волосся, целюліту в місцях, у яких Синтія його не могла навіть уявити. Однак потерпало не лише її тіло.

Заглибившись у вивчення причин своїх проблем, Синтія зрозуміла, що проблема багатьох людей, які потерпали від зайвої ваги, була не в їжі. Вони відчували інакший голод, який не могли подолати без комплексного підходу, що передбачав психологічну роботу та духовні практики.

Вона напрацювала свій метод, який назвала трансформаційною дієтологією, бо він стосується радше перетворень упродовж  усього  життя,  а  не  одноразової  зміни в харчуванні. Інститут трансформаційної дієтології був заснований, щоб навчити наставників розробляти для кожного клієнта індивідуальну програму, зважаючи на його особисті потреби. Мені ідея персоналізованої дієтології  подобається  тим,  що вона допомагає зрозуміти, коли річ у їжі, а коли – ні (і чому іноді помічаєш у руці напівз’їдене тістечко, не розуміючи, як воно там опинилось).

Історія Синтії може здатися неймовірною, але насправді більшість із нас хоча б іноді їдять через емоції: радість, злість, нудьгу, сум – варіантів чимало. Заїдання емоцій так укорінилося в нашій культурі, що багатьом людям складно зрозуміти, коли вони це роблять. Проте Синтія зауважує, що насправді все дуже легко з’ясувати: потрібно просто подумати, чи їсте ви через те, що відчуваєте фізичний голод. Це не означає, що ви не можете від- святкувати щось, побалувавши себе улюбленою їжею. Заїдання емоцій стає проблемою лише тоді, коли ви зловживаєте їжею.

Закон №34: менше маєте – більше досягаєте 

Певна кількість речей потрібна й цінна, але суспільство програмує нас на те, щоб ми повірили, що речі можуть зробити нас щасливими. Істина протилежна: ви станете щасливішими та продуктивнішими, позбувшись неважливих речей і звільнивши місце для того, що має значення.

Джеймс Алтачер – мільйонером, який починав із нуля, серійний підприємець  та автор бестселера. Джеймс вибрав шлях мінімалізму, але пішов ще далі: майже три роки тому він відмовився від усіх земних багатств і почав «кочове» життя.

Приблизно за рік до нашої зустрічі Джеймс мандрував, винаймаючи два різні житла, термін оренди яких уже спливав. Один будинок був у місті, у якому працював Джеймс, а інший – у містечку, де жили його діти. Залишивши ці помешкання, Джеймс попросив друга сходити в обидва будинки й забрати собі, продати, пожертвувати чи просто викинути все, що той там знайде. Джеймс не хотів навіть повертатися до тимчасового житла, щоб спробувати ще раз дати раду своєму майну.

До цього Джеймс не був схиблений на максималістському способі життя, але назбирав тисячі речей. Коли друг надіслав йому світлини сотень напханих пожитками мішків для сміття, Джеймс був приголомшений. Він вирішив більше не винаймати будинків, щоб не накопичувати речей, а натомість став «кочівником». Щоб урізноманітнити життя, Джеймс орендував приміщення через Airbnb і всюди мешкав стільки, скільки хотів.

Такий спосіб життя не лише звільнив Джеймса від зайвих витрат на квартири, але й допоміг позбутися тисяч дрібних питань про те, як чинити з помешканням і всім майном. Він хотів більшу частину дня робити вибір на користь того, що подобалося, а не того, що мусив робити. Радикальне скорочення кількості майна дало змогу це здійснити.

Здебільшого люди починають відчувати прихований «тиск зобов’язань», коли вперше купують дім. Складно уявити енергію, яку марнують на ремонтування, оздоблення, чищення, поки не почнеш усе це робити. А що було б, якби ви витратили ту енергію, щоб удосконалити себе, а не будинок?

Джеймс залишив собі дві сумки: в одній лежали три костюми, а в другій – ноутбук, планшет і телефон. Він користується й іншими речами, але не володіє ними. Замість слова «ділитися» Джеймс у таких випадках уживає фразу «надавати доступ».

Він відвідує спортзал, щоб отримати доступ до потрібних для фізичних вправ речей, і має читацький квиток у бібліотеці, щоб брати необхідні книжки. Для безтурботного життя та продуктивної праці, на його думку, достатньо просто мати доступ. Джеймс може замовити Uber за 10 доларів, а не витрачати тисячі на власну автівку. Він може переночувати в нью-йоркських квартирах за 300 доларів замість придбати їх за два мільйони.

Джеймс говорить, що це не мінімалізм, а вибірковість. Він викинув із життя стільки ситуацій зі складним вибором, скільки зумів. І це дало змогу зосередитися на тому, що йому подобається. Повторити такий самий досвід можна не за будь-яких обставин. А втім, припинивши пошуки, зосередившись на кінцевій меті й прибравши якорі, ви здатні удосконалити вміння концентруватися на важливому.

Приблизно за рік після інтерв’ю зі мною Джеймс полишив «кочове» життя, але й досі практикує мистецтво володіння малим.

Більше законів та історій читайте у книзі «Змінюючи правила гри» Дейва Еспрі.

Этот материал – не редакционный, это – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.


Читайте больше: подборка полезных книг от редакции MC.today

Если вы интересуетесь инвестициями, предпринимательством и глобальной экономикой, тогда эта подборка для вас:

В этом тексте могут быть использованы ссылки на продукты и услуги наших партнеров. Если вы решите что-то заказать, то мы получим вознаграждение. Так вы поможете редакции развиваться. Партнеры не влияют на содержание этой статьи.

Вдохновляющие компании

S-PRO

Наша компания – о людях и экспертизе. У нас работают крутые IT-специалисты – они делают технологические продукты, которые развивают бизнес.

История IT-компании S-Pro. Стартовали в 2014-м, делаем финтех-решения, сегодня нас 170 человек
iLogos Game Studios

Наши игры уже скачала седьмая часть жителей планеты. Чтобы увеличить эту цифру, мы ищем новых специалистов

3 вакансии

Спецпроект

Вдохновляющие компании-работодатели

Alfa
«БИОСФЕРА»

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: