«Смартфон не за розміром та автівки, що вбивають». Чому сучасний світ усе ще пристосований здебільшого для чоловіків

Завеликі телефони та занадто важкі газонокосарки, відсутність опції розпізнавання жіночого голосу в автівках і відсмоктувачі грудного молока, що більше схожі на знаряддя для тортур.

Техніка й інновації сьогодення створені виключно з урахуванням чоловічих потреб і бажань. Або ж створені для жінок так, що здається, ці розробки ніколи на жінках не тестувалися. Про це у своїй книзі «Невидимі жінки» говорить Керолайн Кріадо Перес. Публікуємо уривок із книги. 

Сутність питання

Данська економістка Естер Бозеруп першою звернула увагу на гендерну анейтральність знарядь праці та техніки на предмет зручності їх використання чоловіками та жінками.

Вона назвала це «теорією плугу». Суть теорії полягає в тому, що для суспільств, які історично використовували плуг, гендерна рівноправність не є характерною, як для суспільств, де цей інструмент не було застосовано.

Теорія будується на тому, що перелогова система землеробства, в основі якої лежить використання таких ручних знарядь праці, як мотика й лопата, більш «дружелюбна» до жінок, ніж орна, де в основі лежить використання плуга та домашньої худоби – коней або волів – як тяглової сили. Оскільки перелогова система давала їм змогу займатися сільськогосподарською працею нарівні із чоловіками.

Як сільськогосподарча техніка стала нежіночою справою

Тяжкі мотики і грубі, наче з кам’яного віку, граблі та косарки. Механічні важелі, що піддаються лише чоловічій руці чи приборні панелі, що розташовані вище зросту середньостатичної жінки. Як і колись плуг, деякі сучасні енергоощадні знаряддя праці зберігають насамперед чоловічу працю.

Наприклад, дослідження 2014 року в Сирії показало, що механізація сільського господарства справді зменшила потребу в грубій робочій силі. Це звільнило чоловіків від важкої праці та дало їм змогу не проминути нових нагод працевлаштування – з вищим заробітком, ніж у сільському господарстві. Та водночас це збільшило попит на жіночу робочу силу, яка передбачає виконання трудомістких операцій: пересадку рослин, виривання бур’янів, збирання та перероблення врожаю.

У Туреччині механізація деяких різновидів аграрних робіт привела, навпаки, до зниження чисельності жінок, зайнятих у сільському господарстві. Оскільки аграрну техніку купували переважно чоловіки, а жінки використовували її неохоче. Частково це було пов’язано з відсутністю в жінок відповідної підготовки та із соціокультурними нормами, а частково – з тим, що техніка не була призначена для користувачок. 

Смартфон не за розміром 

Масивний, важкий, солідний і… такий суто чоловічий смартфон, який ідеально лягає в чоловічу долоню. Такі моделі складають більшість асортименту спеціалізованих магазинів.

Натомість тендітна жіноча рука відчуває постійний дискомфорт від користування гаджетом «не за розміром». Адже важкий смартфон дає чимале навантаження на передпліччя та навіть може спричинити розтягування сухожилля. 

Як і стандартна фортепіанна клавіатура, смартфони, призначені для чоловічих рук, негативно впливають на здоров’я жінок. Цей вплив поки майже не вивчений, але результати вже проведених у цій сфері досліджень невтішні.

Відомо, що жіночі руки менші, ніж чоловічі, і що жінки частіше, ніж чоловіки, страждають від захворювань кістково-м’язової системи. Однак аналіз впливу використання масивних смартфонів на кисті та передпліччя не може бути повноцінним усе через ту ж проблему – дефіцит гендерних даних.

Серед учасників експериментів, публікації про які мені вдалося знайти, жінок було недостатньо. У більшості матеріалів немає даних у розподілі за статевою ознакою, навіть у тих, де жінки представлені цілком адекватно. Це дуже прикро, тому що ті деякі роботи, у яких містяться відомості в розподілі за статевою ознакою, указують на статистично значущі гендерні відмінності у плані впливу масивних телефонів на жіночі кисті та передпліччя.

Автівки, що можуть убити 

На сьогодні серед низки гендерних стереотипів першість займає штамп «авто – для чоловіків». Ця галузь є не просто гендерно анейтральною, вона є небезпечною та буквально ворожою для жінки та її життя. Під час конструювання автомобіля ніхто не зауважує особливостей тілобудови жінки. Це і про зручність крісел із завеликими підлокітниками, про розміри керма та великих педалей, підігнаних під розмір чоловічої стопи. Ніхто не зауважує й потреби вагітної жінки. Про це, здається, взагалі не знають конструктори сучасних автомобілів. 

Авторка книги «Невидимі жінки» Керолайн Кріадо Перес

Чоловіки потрапляють в аварії частіше, ніж жінки й, відповідно, становлять більшість серйозно постраждалих у ДТП. Однак жінки, які стали жертвами автокатастрофи, на 47% частіше за чоловіків зазнають серйозних каліцтв і на 71% – травм середньої тяжкості. Причому ці показники не залежать від зросту, ваги, використання ременів безпеки та серйозності ДТП.

Імовірність загибелі жінок, які потрапили в аварію, є на 17% вищою, ніж чоловіків. Усе це пояснюється конструкцією автомобіля, розрахованою на чоловіків.

Ось парадокс, який викликає лють: уявлення про те, що за кермом сидять переважно чоловіки, настільки вкоренилося, що жіночий манекен використовують лише під час випробовування пасажирського сидіння, а водійське сидіння завжди тестують на чоловічому манекені. 

Усі ці технічні похибки та відсталість інновацій, їхня орієнтованість виключно на чоловічу аудиторію потребує розголосу та реакцій на подібну гендерну несправедливість. 

Від ініціатив у сфері розвитку до смартфонів, від медичних технологій до кухонних плит, від знарядь праці до фінансових інструментів – усе створювалося без урахування потреб жінок. У результаті ці продукти й технології у своїй безлічі їхнім потребам не відповідають.

Масштаби невідповідності грандіозні. І настільки ж грандіозні масштаби негативного впливу цих продуктів і технологій на життя жінок. Через них ми стаємо біднішими, частіше хворіємо. А якщо мова йде про автомобілі – частіше гинемо. Дизайнери можуть уважати, що виробляють товари для всіх, але насправді вони створюють їх для чоловіків. Настав час подбати й про жінок.