UA RU
logo
15 Oct 2020

Любите купувати в супермаркеті італійські сири і ковбаси? Ось чому цього краще не робити

Тарас Парандій BLOG

Власник «Димне м’ясо від Тараса»

Чому імпортний продукт, який виготовляється там, де трава зеленіша, далеко від України, не завжди кращий, ніж український?

Імпорт від імпорту різниться 

Добро і зло існує як тут, так і там. І поганий виробник, до прикладу, в Італії не стає хорошим в Україні. За своїми смаковими характеристиками точно, але у свідомості людей зазвичай не так усе просто. 

Це може бути найбільш убогий товар масового виробника, який, щоб привезти його сюди, нашпигували хімією так, щоб він пережив і атомну війну, і відсутність холодильника, і тривале зберігання на полиці супермаркету, допоки українець не купить його. 

Італійський виробник моцарели продає її два дні у своєму регіоні, далі забирає з продажу, додає спеціальні добавки та везе в Україну, адже на батьківщині не продасть її. Італійське прошуто з польських свиней, які за свого життя не бачили тої Італії. Принцип його прискореного виробництва має мало спільного з тим давнім рецептом, який багато з нас любить.

Марка Barilla, яка продає макарони з італійського борошна, але чомусь нещодавно затримали цілий корабель з партією з Туреччини. На пачках вже вказане місце виробництва Італія, звісно ж, борошно нікуди не їздило. Просто так не вигідно. Так вони просто обійдуться штрафом і невеликим негативом.  

Ціна як ключовий фактор

Зарплати, податки, видатки – усе там дорожче, ніж в Україні, і варто запитати себе: чому продукт, який виготовлений там, проїхав так далеко, витратив кошти на розмитнення, отримав націнку в 60% замість стандартних 40% для українського виробника, усе одно коштує дешевше? 

Курс
Full Stack вечірній
Отримуйте завдання від фахівців, що практикують, і вчіться у вільний від роботи час
Реєструйтеся!

Магія пояснюється складом, а він може бути різним. Так, одна й та сама шоколадка, придбана в Європі і тут – це різний за вартістю шоколад, різні за якістю горіхи і їхня кількість, різний хімічний склад і таке інше. Справді хороший продукт коштує дорого, це ж логічно!

Емоційні та впізнавані образи для промо продукту, щоб надати йому відсутніх властивостей

Так, якщо сир виготовлений в Голландії, це не означає, що він кращий за місцевий. Щоб робити продукт у великих обсягах, не йде мова про властивості, йдеться про однорідність, повторюваність, стабільність. З різного за типом і складом молока, який коливається в залежності від корму, захворювань і пори року, треба зробити настільки однаковий продукт, щоб ви завжди його отримували «як першого разу». 

Натомість у невеликих/крафтових виробників і тут і в Європі буде певне коливання смаку. Це як запуск друкарського станка на великий тираж поліграфії – і картина, намальована руками художника. Обсяг і можливість повторюваності різна.

Деякі продукти не можна продавати там

Просто в них вимоги інші. Або смакові побажання вищі. Однак виробництву треба завантажитися на повну, щоб знизити собівартість. Так і їхні, і наші великі виробники запускають «приховані» торговельні марки, про які вони не згадують, бо це треш трешовий, але це обсяг, який дозволяє заробляти їм на інших продуктах. 

Виходить, що запускається станок і все не дуже хороше скидається у країни третього світу. Це ж робочі місця, від них Європа не відмовиться, а українці все стерплять.

Чому це все потрапляє на полиці і просувається? 

Мережі на цьому продукті заробляють більше (60% проти 40%), терміни придатності продукту дозволяють мати місце для маневрів, можна замовити товар зі зміненим складом, про що не дізнається покупець, немає джерел, які б розказали про те, із чого і як виготовляється продукт там.  

Масовий продукт з Європи порівнюють із крафтовим українським продуктом, тому що ціна в них приблизно однакова. Справжній крафтовий європейський продукт в Україні буде коштувати вдвічі дорожче за крафтовий український. 

Вимоги і кредит довіри до імпортного продукту та нашого від продуктових мереж та покупців кардинально різні. Український виробник не повинен використовувати нічого, окрім молитви і солі з перцем, а імпортному можна мати в складі по 15–20 харчових добавок, які роблять його практично безсмертним. Гляньте самі на етикетку наступного разу в магазині – здивуєтесь.

У той час, коли весь світ розвиває історію локального виробництва, українці продовжують підтримувати чужі економіки. Тим самим ми самі: не даємо розвиватись економіці, стимулюємо ріст курсу валют, їмо стабілізоване «абишо» замість хороших продуктів, віримо в казки та ведемось на маркетинг замість раціональних речей. 

Ще два роки тому я би погодився, що немає українських крафтових виробників, з яких вибирати. Але зараз ситуація змінилась, змініться і ви. Спробуйте хоча б, що таке локальний виробник. Ми живемо своєю справою, дбаємо про склад продуктів як про зіницю ока і живемо ось тут, поряд з вами.

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

По теме:

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: