Творець Myhelix, біолог і астрофізик про те, чому iPhone – не телефон для вченого, і про вибір ґаджетів

Сучасні науковці прискіпливі не лише у роботі, але й у виборі пристроїв, які допомагають їм робити відкриття.

Компактний, ергономічний, потужний і водонепроникний. Фізик, біолог і генетик – про те, як обирають гаджети

У партнерському матеріалі з інтернет-магазином Rozetka і проектом про науку та інновації INSCIENCE MC Today розповідає, які смартфони, ноутбуки і годинники використовують науковці та інноватори для дослідницької та бізнес-діяльності.

Олексій Жмеренецький, футуролог

Олексій Жмеренецький

По роботі я багато подорожую, спілкуюся і опрацьовую великі обсяги інформації. Тому головні вимоги до пристроїв – компактність, ергономічність, функціональність і потужність.

На телефоні користуюся усіма месенджерами і соціальними мережами, навігатором, календарем, сервісами управління задачами та віртуальними сховищами.

Є додатки, щоби контролювати здоров’я: фізичну активність, пульс, рівень насиченості крові киснем і вагу. Тож смартфон має бути потужним і водонепроникним, мати витривалу батарею, а ще великий екран без рамки. Наразі обрав Samsung, його можна купити на Rozetka. Порівняно з IPhone 10x max він дає більше свободи у налаштуваннях, роботі з файлами, до того ж краще інтегрується з іншими пристроями.

До телефону підключаю розумні пристрої Xiaomi – ваги, лампочки, систему очистки повітря і домашню аудіосистему.

Що менше дротів, то краще. Тому користуюся бездротовими навушниками. Наразі це Samsung Gear IconX 2018 – компактні, сидять щільно. Для подорожей і прослуховування музики – Sony MDR-XB50BS. Мають хороший бас, на одному заряді працюють близько семи годин.

Що ж до ноутбука, то це HP Spectre X360 13 – потужний трансформер із сенсорним екраном. На ньому зручно демонструвати презентації, вносити правки у макети прямо на екрані за допомогою стилуса і управляти контентом, торкаючись екрану.

iPad використовую, щоби спокійно почитати, поблукати інтернетом чи подивитися відео у вільний час. Не встановлював на ньому жодних месенджерів і вимкнув усі сповіщення.

Юлія Безвершенко, фізик-теоретик та заступниця голови Ради молодих вчених

Юлія Безвершенко

Як фізик-теоретик я досліджую квантові системи. Це значить, що пишу формули, аналізую, читаю літературу, шукаю нові ідеї і трохи малюю для того, аби візуалізувати отримані результати.

Для роботи використовую передусім ручку і папір, а ще крейду. Мені так легше концентруватися. Ноутбук беру для нудних або дуже громіздких обчислень, побудови графіків, перевірки деяких гіпотез. Після того знову повертаюся до писання.

Як реформаторка науки потребую зручних пристроїв для спілкування – це планшет і телефон. У смартфоні завжди є месенджери, додатки для планування і відстеження прогресу по проектах. Тексти набираю на комп’ютері – що більший екран, то краще концентруюся. В дорозі використовую планшет Samsung.

Що ж до програм, то для аналітики, спілкування й коментування проектів користуюся Evernote або Word. У них готую більшість документів. Обов’язково користуюся хмарними сховищами і сервісами на зразок GoogleDocs. Там у 2015-му ми з колегами працювали над законом «Про наукову і науково-технічну діяльність». Це давало змогу групі людей, котрі перебували не тільки в Україні, спільно опрацьовувати один документ.

Олександр Скороход, біолог та голова Ради молодих вчених НАН України

Олександр Скороход

Щодня мені потрібен зручний пристрій, щоби спілкуватися, вести календар із нагадуваннями та стежити за фізичною активністю. Для цього користуюся смартфоном Xiaomi, який зручно купити в інтернет-магазині Rozetka. Для складніших завдань в науковій діяльності потрібен ноутбук.

Оскільки займаюсь бігом, то ще одним важливим ґаджетом є годинник Suunto M1 з пульсометром. Він допомагає відстежувати результати тренувань, зрозуміти, в якому напрямку рухатися. Якийсь час користувався більш просунутим годинником Suunto Spartan Ultra. За його допомогою можна відстежувати набагато більше параметрів, в тому числі те, як організм, наприклад, відновлюється.

Якось я пробіг ультрамарафон, понад 60 км. Пристрій показав, що на відновлення мені треба 120 годин, тобто п’ять діб. Утім, я не пролежав увесь цей час. Уже наступного дня вийшов на прогулянку 10 км околицями, а за 72 години – на першу пробіжку. Тому ґаджети важливі. Втім, треба також розуміти сутність тренувань і відновлення, щоби правильно застосовувати рекомендації ґаджета.

Дар’я Лосєва, співзасновниця стартапу генетичних тестів Myhelix

Дар’я Лосєва

Ґаджети, якими я найчастіше користуюся, – це телефон і комп’ютер.

Для тренувань беру годинник Fenix. Він показує пульс, нагадує, що треба рухатися, коли засиділася. Після тривалого використання помічаю закономірності: наприклад, коли краще прокидатися, аби зробити це було легко і настрій був гарним. Подобається, що годинник довго тримає заряд.

Для кардіотренування і плавання використовую нагрудний напульсник. Він допомагає робити інтервальні тренування так, щоби серцевий м’яз працював правильно. Подобається, що годинник аналізує фізичну активність і рекомендує графік подальших тренувань.

Стежити за пульсом цікаво також під час роботи та спілкування. Відколи аналізую ці показники, почала робити дихальні вправи і стала спокійнішою. Звісно, вправи не робитимеш під час переговорів, та в комплексі такий аналіз дає результат.

Також не можу без навушників. Зараз у мене Samsung, які можна купити у магазині Rozetka, практично непомітні, дуже спрощують життя. Sony нещодавно випустили дуже круті водонепроникні навушники. Для басейну і моїх запливів на 5 км – ідеальний варіант.

Читаю на іPad. Подобається, як підсвічується екран, є гарні шрифти і зручна програма iBook. Тут також зручно робити нотатки.

Дмитро Якубовський, астрофізик, докторант Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України

Дмитро Якубовський

Те, чим я користуюся по роботі, залежить від того, з якими даними ми працюємо.

Зараз, наприклад, я працюю з даними з космічних супутників, на яких встановлені рентгенівські телескопи. Моя задача –проаналізувати їх та отримати відсортовані дані спостережень. Після цього подивитися, чи є в них аномалії певного типу, які ми шукаємо.

Спостереження ми не робимо – користуємося даними, які зібрали інші вчені. Для цього заходжу на сайт і скачую їх, а також скачую програмне забезпечення для обробки.

Зараз даних, які ми обробляємо, настільки багато, що одного комп’ютера було б замало. Тому ми використовуємо систему розподілених обчислень. Для цього створено структуру обчислювальних кластерів – мережу комп’ютерів, які розташовані в українських інститутах та університетах. Ця система називається «український національний грід». І це найкорисніший з моїх інструментів.