Павуки-зомбі та облизування скам’янілостей. Названо найдивніші дослідження Шнобелівської премії 2023

В ніч проти 15 вересня в Гарвардському університеті відбулася церемонія нагородження лауреатів Шнобелівської премії, або Ig Nobel. Нею нагороджують науковців та винахідників, які працювали над безглуздими та навіть химерними дослідженнями. Втім, результати їхньої роботи можуть змусити задуматись. Редакція MC.today переповідає подробиці з посиланням на Daily Mail.

Confused dog Kack Russell terrier face. weird funny smile. Curly lilac wig yellow background

Це вже 33-я така подія, на якій справжні Нобелівські лауреати вручають нагороди щасливим академікам, що прославилися дивакуватими дослідженнями. Приз становить десять трильйонів зімбабвійських доларів. Сума може здатися астрономічною, проте насправді це всього 40 американських центів. Отже, що презентували лауреати.

Перетворення мертвих павуків на хапальні пристрої

Вчені з Техаського університету Райса експериментували з мертвими павуками-вовками. За допомогою повітря та гідравлічних механізмів приводу науковці змушували їхні лапки розгортатися та стискатися довкола різноманітних предметів. Виявилося, що в такий спосіб вони можуть підіймати до 130% власної маси.

Їхній трофей – премія в галузі машинобудування. Команда дослідників сподівається, що результати її роботи із часом використовуватимуть у мікроелектроніці.

Дослідження сексуального життя анчоусів

Науковці з Університету Саутгемптона здобули цьогорічну премію з фізики за дослідження статевого життя анчоусів.

Хоча океан може здатися доволі однорідною масою, насправді він складається з незліченних «кишень» води з різною температурою та властивостями. Так от, виявилося, що поява молоденьких анчоусів сприяє переміщенню цих «кишень» та циркуляції кисню і поживних речовин у товщі води.

Втім, предметом дослідження був не зовсім вплив нересту на екосистему. Насправді науковці планували вивчити, як зміни в змішуванні впливають на формування шкідливого цвітіння водоростей у регіоні біля узбережжя на північному заході Іспанії.

Вивчення впливу повторювання слів

Дослідники під керівництвом французького Університету Гренобль-Альпи вирішили дослідити, чому постійне повторювання певного слова призводить до того, що воно поступово втрачає своє звичне значення. Їм присудили премію з літератури.

Вони дійшли висновку, що така вправа призводить до виникнення доволі дивного відчуття, коли людина розуміє, що має справу із чимось знайомим, проте їй здається, що це не так. Це своєрідний дисоціативний досвід, який часом виникає в людей, що мають неврологічні проблеми або пережили травми головного мозку.

Облизування скам’янілостей

Здається, облизувати скам’янілі рештки – ідея не з найкращих. Проте професор Палеонтологічної асоціації Ян Заласевич здобув премію з хімії та геології за пояснення, чому це не так.

На його думку, це давня техніка, якою часто користуються в польових умовах. Виявляється, що волога дає можливість краще дослідити скам’янілість, а марнувати на це питну воду не завжди доречно.

Підрахунок волосинок у ніздрях

Ідея порівняти кількість волосин у ніздрях людини спала на думку дослідникам із Каліфорнійського університету. Вони працювали з пацієнтами з гніздовою алопецією, які страждають від втрати волосся в носі та здобули премію з медицини.

Цікаво, що вони не просто порівнювали масштаб втрати волосся, а й виявили, що це явище корелюється зі схильністю до низки хвороб.

Електрифіковані палички для їжі

Дослідники з Університету Мейдзі під’єднали палички для їжі та соломинки до електрики, щоби перевірити, чи вплине це на смак харчових продуктів та напоїв. За це вони одержали премію з харчування.

Пристрої використовують слабкий електричний струм для передачі іонів натрію з їжі через палички до рота. Завдяки цьому трішки посилюється солоний присмак.

Ці дослідження вважають найхимернішими з десятки лауреатів. Премію в галузі освіти здобула група вчених із Китаю, Канади, Великої Британії, Нідерландів, Ірландії, США та Японії, яка досліджувала вплив найнудніших лекцій на студентів та викладачів. Американських науковців відзначили премією з психології. Вони досліджували, скільки людей зупиняться і дивитимуться вгору, якщо так робитиме ще хтось. Команда вчених з Аргентини, Іспанії, Колумбії, Чилі, Китаю та США отримала премію в комунікаціях за дослідження розумової діяльності тих, хто вміє говорити задом наперед. Нарешті, премію з охорони громадського здоров’я здобув дослідник Пак Сон Мін. Він спроєктував туалет, який у реальному часі моніторить та аналізує продукти життєдіяльності людини.

Шнобелівська премія – це фейкова нагорода наукового гумористичного журналу Annals of Improbable Research. Вперше її присудили в 1991 році, щоб відзначити 10 незвичайних або тривіальних досягнень у наукових дослідженнях. Мета полягає в тому, щоб «вшановувати досягнення, які спочатку змушують людей сміятися, а потім – думати».