«Вирішуємо всією командою». Як не втратити гроші в інвестиціях: правило №1 від акціонерів Hilton, Versace та Shell

Компанія Blackstone – одна з найбільших приватних інвестиційних компаній в США. Минулого року вартість активів під управлінням компанії складала приблизно $619 млрд.

Вони інвестують в нові проєкти, поглинають компанії та купують долі світових гігантів. Так, вони купили мережу готелів Hilton, курорт Bellagio в Лас-Вегасі, долю компанії Shell Oil та 20% акцій люксового бренду Versace.

Нещодавно співзасновник і генеральний директор компанії Стефан Шварцман випустив книгу «Чого вартий успіх. Уроки досягнення досконалості», у якій він розповів свої правила, як йому вдалося досягти таких висот і побудувати успішний бізнес.

MC.today публікує уривок з книги про одне з головних правил в інвестиціях: «Не втрачай гроші!!! Розроби інвестиційний процес».

Замовити книгу можна тут.

Люди часто посміхаються, коли чують моє правило №1 для інвестицій: «Не. Втрачай. Гроші». Я ніколи не розумів ці посмішки, бо все насправді настільки просто.

Основна суть

У Blackstone ми встановили і з часом удосконалили процес інвестицій, щоб дотриматись цього простого правила.

Ми створили шаблон для оцінки ризику, який довів свою надійність. Ми вчимо співробітників розбивати кожну інвестиційну можливість на дві-три головні змінні, які визначать успіх інвестиції.

Рішення про інвестування обов’язково повинно підкріплюватися дисциплінованою, неупередженою і глибокою оцінкою ризику. Це не лише процес, а й спосіб мислення та невіддільна частина нашої культури.

Ми це робимо так

Ось практика діяльності інвестиційного комітету, поширена на Волл-стріт і не тільки:

Група старших керівників певної фірми запрошує команди угод представити свої нові пропозиції, які зазвичай попередньо вони надали у письмовій формі. Команда угоди намагається переконати комітет дати зелене світло запропонованій ними інвестиції, перелічуючи позитивні аспекти угоди й надаючи цифри потенційних прибутків.

Якщо комітету подобається запропонована угода, він її благословляє, а команда цієї угоди зітхає із полегшенням – вони можуть рухатися далі. Якщо їхню угоду забракували, це сприймається як поразка і команда угоди понуро та пригнічено виходить із кабінету з паперами в руках, можливо, бурмочучи щось собі під носа. У Blackstone такого немає.

Наш інвестиційний процес ґрунтувався на тому, щоб забезпечити демократичне ухвалення рішення і заохотити інтелектуальне залучення усіх присутніх – і представників команди, і членів комітету. Немає понять «ми» і «вони», немає спроб отримати схвалення від групи старожилів. Існує лише спільне відчуття відповідальності за визначення ключових рушійних сил угоди й аналіз і того, наскільки ці рушійні сили можуть вплинути на успіх інвестиції за різними сценаріями.

Усі за столом, від наймолодшого співробітника до найстаршої за посадою людини, повинні мати свою думку і брати участь в обговоренні. Жодна людина або група людей не перетягує ковдру дискусії на себе і не володіє одноголосним правом схвалення. Це командна робота. Усі повинні дискутувати і врешті погоджуватись у визначенні складових частин угоди та визначати діапазон можливих наслідків.

Замовити книгу «Чого вартий успіх. Уроки досягнення досконалості» можна тут.

У деяких випадках елементи очевидні, а в інших може знадобитися не одне коло жвавих дискусій, щоб їх визначити. Але ми не йдемо далі, поки не досягнемо згоди.

У чому суть такого підходу

Це тонка справа, але такий підхід відсіює зайвий шум та емоції, які часто впливають на здатність інвесторів ухвалювати зважені рішення. Це також позбавляє індивідуального ризику і тиску щодо потенційних результатів угоди, які відчуває команда, котра над нею працює.

Коли ми говоримо про інвестування мільярдів доларів, цей тиск, якщо він спрямований лише на кілька людей, може бути психологічно виснажливим. Ви можете зруйнувати свою фірму або репутацію однією поганою інвестицією.

У Blackstone інвестиційні комітети – це обговорення і пізнання, а не отримання схвалення угоди. Оскільки про те, йти далі чи ні, ухвалюється разом, ніхто не відчуває необхідності переконати всіх у перевагах цієї угоди тільки тому, що він або вона її запропонували. Також ніхто ні на кого не тисне, аби схвалити посередню ідею й втішити команду угоди, яка так важко над нею працювала.

Якщо ми робимо інвестицію і вона виявляється невмілою – це наша спільна помилка і ми всі повинні виправити її. А коли ми зробили вдалу інвестицію, що трапляється значно частіше, то разом пожинаємо плоди нашого успіху.

Така процедура змушує кожного, незалежно від посади, діяти так, ніби він або вона володіє фірмою, наче наш капітал – це їхній власний капітал. Згаданий підхід є потужним мотиваційним джерелом та способом, що перетворює кожну оцінку угоди на навчання. Успішність нашого процесу ухвалення рішень підтверджено на практиці.

Замовити книгу «Чого вартий успіх. Уроки досягнення досконалості» можна тут.