«Ні справедливості, ні мобілізації». Експерт вказав на недоліки нового законопроєкту

Кабінет міністрів України 30 січня 2024 року виніс на розгляд Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. У ньому з’явилось більше конкретики, як-от граничний термін перебування на службі, та зникли обмежувальні норми, що порушували конституційні права громадян. Втім, військовий аналітик та колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий вказав на низку недоліків у документі.

Військовий аналітик та колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий вказав на основні недоліки оновленого законопроєкту про мобілізацію. Фото: Depositphotos

Уряд передав попередню версію законопроєкту на розгляд Раді наприкінці грудня, проте згодом його відкликали на доопрацювання. Проміжний варіант був не бездоганним, проте, на думку Дикого, цілком придатним для першого читання. А от оновлений документ експерт схарактеризував як кастрований та такий, що не може забезпечити ані справедливість, ані мобілізацію.

«Весь місяць інфопростір був заповнений словосполученням “справедлива мобілізація”. На жаль, внесений законопроєкт не забезпечує ні справедливості, ні мобілізації», – написав експерт на своїй сторінці у Facebook.

«Почнемо зі справедливості»

За словами Дикого, визначення граничного терміну служби (36 місяців) – це позитивне зрушення. Проте це не розв’язує наявні проблеми, оскільки цей термін однаковий для всіх. Експерт вкотре наголосив, що три роки в ТЦК чи стройовій частині в глибокому тилу та три роки в Авдіївці чи Кринках – це зовсім різні речі.

«Напевно, життєвий досвід авторів настільки тиловий, що для них усе ділиться на “служба” та “не служба”, і перше видається чимось нереально-жахливим та абсолютно однаковим», – припустив він.

Аналітик нагадав, що в бойових умовах люди потребують демобілізації значно швидше, вони фізично потребують заміни.

Також встановлення однакового терміну служби може означати, що на початку 2025 року Україна має одночасно поставити під рушницю 700 тис. новобранців – саме стільки людей вступили до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення.

«Всі ці проблеми вирішуються одним рядком, яким слід доповнити пропоновану норму про граничний термін служби – що день на “нулі” зараховується за два або за три», – підсумував експерт.

У такому форматі це було б справедливим щодо бійців безпосередньо на фронті, допомогло б підтримувати боєздатність війська та уникнути проблеми одночасної демобілізації великої кількості службовців.

Читайте також: Мобілізація жінок: які зміни пропонує оновлений законопроєкт

«Тепер перейдемо до мобілізації»

Євген Дикий відзначив, що в новому законопроєкті зникли штрафи за ухилення від обліку та кримінальна відповідальність за відмову проходити військово-лікарську комісію. Натомість у документі передбачили тимчасові обмеження, як-от заборону виїзду з країни (що й так передбачається умовами воєнного стану) та користування власним транспортом, блокування карток тощо.

«Вітаю всіх ухилянтів країни: новий проєкт явно написаний для них. з нього прибрали практично всі так звані “репресивні” положення попередньої версії», – написав експерт.

За його словами, пропоновані засоби впливу, на відміну від штрафів та ув’язнення, неефективні, адже зможуть хіба що змусити людину зареєструватися чи оновити свої дані в ТЦК.

Ще одна проблема, на яку вказав Дикий, це пропозиція щодо того, що санкції до ухилянтів можуть застосовувати суди, а не ТЦК, як пропонували раніше. За його словами, це ідеальне рішення для правової держави, проте воно не працюватиме в реаліях сьогодення.

«Автори проєкту вирішили завалити суди загальної юрисдикції десятками, якщо не сотнями, тисячами позовів від ТЦК проти ухилянтів. Можемо вже робити ставки – на якому тижні після ухвалення проєкту в чинному вигляді судова система колапсує?» – пояснив свою думку Дикий.

Він додав, що електронний кабінет, зміна віку призову, необхідність носити при собі обліковий документ, зменшення категорій осіб із відстрочкою, на яких зосередились законотворці, – це допоміжні норми. Тоді як головне – це встановлення граничного терміну служби у військових час (що частково враховано в законопроєкті) та встановлення реального покарання за ухилення від військового обліку.

«Складається враження, що при внесенні змін “цільовою аудиторією” були виключно ухилянти, а метою авторів правок – жодним чином їх не роздратувати та не образити. Мета забезпечити нашу армію достатньою для оборони від орди кількістю бійців залишилась десь “за дужками”», – зауважив Дикий.

Експерт також нагадав історію УНР (Української Народної Республіки), яка зникла з карти світу сто років тому, – її керівництво також орієнтувалось на суспільні настрої та замість примусової мобілізації використовувало ресурс вмотивованих громадян, який зрештою зійшов нанівець.

Раніше ми розповідали, що військовий оглядач та полковник у відставці Сергій Грабський вважає, що настав час усвідомити, що мобілізація буде жорсткою.