Реалістичний робот-митець Ai-Da друкує на 3D-принтері посуд та предмети декору

Перший у світі ультрареалістичний робот Ai-Da став ледь не головною окрасою Лондонської бієнале дизайну, яку цьогоріч проводять з 1 до 25 червня. Окрім навичок спілкування з людьми гуманоїдна жінка показала тарілки, миски та глечики, які надрукувала на 3D-принтері. Редакція MC.today переповідає деталі з посиланням на Sky News.

Artistic 3D illustration of a female cyborg

Виставка має на меті пролити світло на те, як технології штучного інтелекту можуть змінити індустрію творчості та дизайну. Організатори сподіваються, що Ai-Da повною мірою продемонструє переваги ШІ для мистецтва.

Джерело: @SkyNews / Twitter

Втім, поки що ми бачимо, що її проєкти дійсно оригінальні та красиві, проте нефункціональні. Наприклад, у ложках є отвори, а в деяких чашок та глечиків немає боків. 

Ai-Da – це перша роботизована художниця, яку створила команда британських розробників з Оксфордського та Бірмінгемського університетів на чолі з експертом із сучасного мистецтва та галеристом Ейданом Меллером. Вона пише картини та займається розписом завдяки алгоритмам штучного інтелекту, роборуці та камерам, вмонтованим в «очі».

Її назвали на честь першої у світі програмістки Ади Лавлейс. Вона дебютувала на шоу Unsecured Futures в Оксфордському університеті у 2019 році з метою спонукати глядачів задуматися про наш світ, що швидко змінюється. Відтоді Ai-Da – часта гостя різноманітних заходів, а її картини демонструють найкращі галереї світу.

До появи цього гуманоїда всі витвори мистецтва, які створювали за допомогою штучного інтелекту, засновувалися на роботі та внеску людини, яка навчала нейромережі. Завдяки ШІ Ai-Da сама обирає сюжети для майбутніх полотен або пише, а тепер уже й друкує на 3D-принтері, на замовлення.

На створення однієї картини роботу потрібно приблизно 45 хвилин завдяки біонічній руці з великим діапазоном рухів. Зазвичай вона пише портрети людей, тварин та натюрморти.

• Раніше ми розповідали, що вчені створили спеціальний светр для роботів, а «хрещений батько» штучного інтелекту назвав свою найбільшу помилку в розробці цієї технології.