logo
27 Jan 2021

Довели свой бизнес до банкротства? Отдавайте долги из кармана. Что меняет кодекс о банкротстве

Довели свій бізнес до банкрутства? Віддавайте борги з кишені. Що змінює кодекс про банкрутство

Компания Activitis PREMIUM

Предоставляем поручительства, кредиты и финансовые услуги с 2013 года

Раньше банкроты получали доходы и не платили штрафы

Для большинства украинцев банкротство – нечто из области малоизвестного и недосягаемого. Немногим приходится сталкиваться лицом к лицу с этой сложной процедурой. При этом от нее никто не застрахован.

С тех пор как Украина провозгласила независимость, законодательство в сфере банкротства меняли трижды. Первая редакция закона 1992 года включала в себя всего около 60 статей. В октябре 2013-го его доработали, но кардинально правила игры не поменялись. Наконец, в октябре 2019-го в силу вступил Кодекс Украины по процедурам банкротства с новыми нормами.

По старому законодательству сроки процедур банкротства затягивались на года – механизмов их продления было предостаточно. Все это время компания могла продолжать работать и получать доходы. При этом, по нормам моратория на удовлетворение требований кредиторов, этому бизнесу нельзя начислять штрафы  за несвоевременное исполнение обязательств или открывать на него исполнительные производства. Еще компания освобождается от налогов и сборов. С точки зрения должников это было идеально.

Василий Пелепецкий, адвокат компании Activitis

Василий Пелепецкий, адвокат компании Activitis

Банкротство – способ «распила» предприятия

Закон был настолько удобным для заемщиков, что с его помощью можно было решить практически любую проблему бизнеса. Например, объявить себя банкротом – и вполне законно и быстро свернуть деятельность компании, которая накопила большие долги, очистить имущество от залогов и вывести активы, списать задолженность перед контрагентами и бюджетом. В свою очередь налоговая и Пенсионный фонд тоже оставались в выигрыше: как инициаторы процедуры банкротства они списывали недоимку и повышали показатели своей работы.

Еще нечестные предприниматели использовали банкротство, чтобы вывести активы из коммунальной и государственной собственности в частную. Вообще, мораторий запрещает ликвидировать компании с долей государства 50% и больше. Поэтому, чтобы обойти закон, запустили процедуру санации – комплекс мер для избежания банкротства. И благодаря разным махинациям активы переходили из госсобственности в частные руки.

При этом правительству и Фонду госимущества необязательно включать такую компанию в список предприятий, которые подлежат приватизации. Под «распил» попадали и вполне прибыльные предприятия – достаточно было искусственно нарастить задолженность и возбудить дело о банкротстве. А дальше дело техники и ловкости арбитражного управляющего.

Проблемы с международными регуляторами

С помощью банкротства банкиры выводили на частные счета и международные вливания в экономику Украину. Процесс простой: НБУ выдавал банкам кредиты рефинансирования, а они выдавали кредиты связанным компаниям под ничтожное обеспечение. Вернуть задолженность было невозможно, потому что это изначально мошенническая схема. Доля безнадежных кредитов росла, а должники успешно ликвидировались.

Об эффективности процедуры банкротства говорит статистика:

  • в 2011 году – 14,8 тыс. заявлений о банкротстве;
  • в 2012 году – 11,3 тыс. заявлений о банкротстве;
  • 98% должников-банкротов ликвидированы.

 

По оценкам Международного банка, Украина никогда не находилась в числе благоприятных стран в рейтингах инвестиционной привлекательности. Кредиты Международного валютного фонда использовались не по назначению и не приводили к росту экономики.

Поэтому в 2017 году внешние регуляторы потребовали привести законодательство о банкротстве к международным стандартам.

Что изменилось в новом кодексе

В октябре 2019 года в законную силу вступил Кодекс Украины по процедурам банкротства. Он кардинально изменил правила игры.

Раньше, чтобы кредитор мог возбудить дело о банкротстве, он должен был предъявить должнику требования в размере не меньше трехсот минимальных зарплат. Также требования должны были быть бесспорными: кредитор проходил процедуру взыскания задолженности, получал решение суда и только после этого открывал исполнительное производство. Сейчас эти критерии отменили.

Еще до 2013 года кредитор должен был подать заявление с денежными требованиями в течение 30 дней после того, как газеты «Урядовий кур’єр» и «Голос Україны» опубликуют уведомления об открытии производства. Если этого не сделать, его задолженность считалась погашенной.

После 2013-го закон изменили: если кредитор не подавал заявление, его требования включались в последнюю, шестую очередь реестра кредиторов. Дело в том, что компания-банкрот гасит требования кредиторов по очереди. Первая очередь – зарплаты, вторая – налоги и так далее. До третьей, четвертой очереди дело может не дойти – деньги закончатся.

Сейчас требования всех кредиторов включаются в реестр – независимо от того, подавал ли кредитор заявление.

К заявлению кредитора достаточно прикрепить обоснования задолженности, оплатить судебный сбор и внести аванс за услуги арбитражного управляющего. Общая сумма судебных издержек в 2021 году составит 76,7 тыс. грн. Из них 22,7 тыс. грн – судебный сбор, 54 тыс. грн – оплата услуг арбитражного управляющего за три месяца.

Источник: Fierce Healthcare

Источник: Fierce Healthcare

В рамках процедуры банкротства арбитражный управляющий имеет право обжаловать любые договоры должника за три года до возбуждения производства, если посчитает, что они привели к ухудшению платежеспособности должника.

Если кредитор держит в залоге имущество должника, то мораторий на удовлетворение требований кредиторов перестает действовать через 170 дней. Так кредитор в любом случае заберет свое – он выше всех очередей.

Если суд доказал, что действия учредителей компании привели к банкротству, и у них нет денег или имущества, чтобы выплатить долг, то они несут субсидиарную ответственность по обязательствам должника. Это значит, что владелец бизнеса отвечает за банкротство точно так же, как и бизнес-банкрот. Если компания не выполняет обязательства перед кредиторами, их можно взыскивать с учредителей.

Человек может объявить себя банкротом только по своей инициативе. Должны выполняться такие условия:

  • сумма задолженности – не меньше 30 минимальных зарплат;
  • должник два месяца не исполняет свои обязательства;
  • в исполнительной службе вынесли постановление, что у него нет денег или имущества, чтобы погасить долг;
  • есть доказательства, что должник не сможет выполнить свои обязательства перед кредиторами.

Частный исполнитель исправил систему

Новый кодекс о банкротстве – революционный для Украины и направлен на защиту интересов кредиторов. А еще в 2016 году вступил в силу закон об исполнительном производстве и появилась новая профессия – частный исполнитель, к которому перешли все функции государственного исполнителя.

Раньше кредитору приходилось в прямом смысле слова бегать за госисполнителем, чтобы имущество или счета должника арестовали. Да и должник не всегда спешил исполнять решения суда и был заинтересован в пассивности госисполнителя. А еще он всегда мог «договориться» о закрытии исполнительного производства.

Сейчас почти у любого банка и финансовой компании есть свой частный исполнитель. Благодаря этому, когда кредитор получает решение суда о взыскании задолженности, он может быть уверен, что оно будет выполнено. Частный исполнитель задействует для этого все необходимые меры и механизмы.

Частный исполнитель заинтересован в том, чтобы погасить задолженность перед кредитором как можно быстрее, потому что его доход – это 10% от суммы долга. Кроме этого, заказчик ему оплачивает затраты на исполнительное производство.

Благодаря новому кодексу в Украине уменьшилось число банкротов. Например, в банкротстве нет необходимости, если должник возвращает долг на стадии исполнительного производства. А потому с октября 2019-го в нашей стране возбудили около 200 дел о банкротстве – это в 70 раз меньше, чем девять-десять лет назад.

Раніше банкрути отримували доходи і не платили штрафи

Для більшості українців банкрутство – щось із галузі маловідомого і недосяжного. Небагатьом доводиться стикатися віч-на-віч із цією складною процедурою. При цьому від неї ніхто не застрахований.

З тих пір як Україна проголосила незалежність, законодавство у сфері банкрутства міняли тричі. Перша редакція закону 1992 року містила всього приблизно 60 статей. У жовтні 2013 року його доробили, але кардинально правила гри залишилися незмінними. Нарешті, у жовтні 2019-го набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства з новими нормами.

За старим законодавством терміни процедур банкрутства затягувалися на роки – механізмів їх продовження було більш ніж достатньо. Увесь цей час компанія могла продовжувати працювати й отримувати доходи. При цьому, за нормами мораторію на задоволення вимог кредиторів, цьому бізнесу не можна нараховувати штрафи за несвоєчасне виконання зобов’язань або відкривати на нього виконавчі провадження. Ще компанія звільняється від податків і зборів. З погляду боржників це було ідеально.

Василий Пелепецкий, адвокат компании Activitis

Василь Пелепецький, адвокат компанії Activitis

Банкрутство – спосіб «розпилу» підприємства

Закон був настільки зручним для позичальників, що з його допомогою можна було вирішити практично будь-яку проблему бізнесу. Наприклад, оголосити себе банкрутом – і цілком законно і швидко згорнути діяльність компанії, яка накопичила великі борги, очистити майно від застав і вивести активи, списати заборгованість перед контрагентами та бюджетом. Своєю чергою податкова та Пенсійний фонд теж залишалися у виграші: як ініціатори процедури банкрутства вони списували недоїмку і підвищували показники своєї роботи.

Ще нечесні підприємці використовували банкрутство, щоб вивести активи з комунальної та державної власності у приватну. Узагалі, мораторій забороняє ліквідувати компанії із часткою держави 50% і більше. Тому, щоб обійти закон, запустили процедуру санації – комплекс заходів для уникнення банкрутства. І завдяки різним махінаціям активи переходили з держвласності у приватні руки.

При цьому уряду і Фонду держмайна необов’язково включати таку компанію у список підприємств, які підлягають приватизації. Під «розпил» потрапляли й цілком прибуткові підприємства – досить було штучно наростити заборгованість і порушити справу про банкрутство. А далі справа техніки і спритності арбітражного керуючого.

Проблеми з міжнародними регуляторами

За допомогою банкрутства банкіри виводили на приватні рахунки і міжнародні вливання в економіку України. Процес простий: НБУ видавав банкам кредити рефінансування, а вони видавали кредити пов’язаним компаніям під мізерне забезпечення. Повернути заборгованість було неможливо, тому що це від початку шахрайська схема. Частка безнадійних кредитів росла, а боржники успішно ліквідовувалися.

Про ефективність процедури банкрутства говорить статистика:

  • 2011 року – 14,8 тис. заяв про банкрутство;
  • 2012 року – 11,3 тис. заяв про банкрутство;
  • 98% боржників-банкрутів ліквідовано.

 

За оцінками Міжнародного банку, Україна ніколи не належала до сприятливих країн у рейтингах інвестиційної привабливості. Кредити Міжнародного валютного фонду використовувалися не за призначенням і не приводили до зростання економіки.

Тому 2017 року зовнішні регулятори зажадали привести законодавство про банкрутство до міжнародних стандартів.

Що змінилося в новому кодексі

У жовтні 2019 року набув законної чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Він кардинально змінив правила гри.

Раніше, щоб кредитор міг порушити справу про банкрутство, він повинен був пред’явити боржникові вимоги в розмірі не менше ніж триста мінімальних зарплат. Також вимоги повинні були бути беззаперечними: кредитор проходив процедуру стягнення заборгованості, отримував рішення суду і тільки після цього відкривав виконавче провадження. Зараз ці критерії скасували.

Ще до 2013 року кредитор повинен був подати заяву із грошовими вимогами протягом 30 днів після того, як газети «Урядовий кур’єр» і «Голос України» опублікують повідомлення про відкриття провадження. Якщо цього не зробити, його заборгованість вважалася погашеною.

Після 2013-го закон змінили: якщо кредитор не подавав заяву, його вимоги включалися в останню, шосту чергу реєстру кредиторів. Справа в тому, що компанія-банкрут гасить вимоги кредиторів по черзі. Перша черга – зарплати, друга – податки і так далі. До третьої, четвертої черги справа може не дійти – гроші закінчаться.

Зараз вимоги всіх кредиторів включаються до реєстру – незалежно від того, чи подавав кредитор заяву.

До заяви кредитора достатньо прикріпити обґрунтування заборгованості, сплатити судовий збір і внести аванс за послуги арбітражного керуючого. Загальна сума судових витрат у 2021 році складе 76,7 тис. грн. З них 22,7 тис. грн – судовий збір, 54 тис. грн – оплата послуг арбітражного керуючого за три місяці.

Источник: Fierce Healthcare

Джерело: Fierce Healthcare

У межах процедури банкрутства арбітражний керуючий має право оскаржити будь-які договори боржника за три роки до порушення провадження, якщо вважатиме, що вони привели до погіршення платоспроможності боржника.

Якщо кредитор тримає в заставі майно боржника, то мораторій на задоволення вимог кредиторів перестає діяти через 170 днів. Так кредитор у будь-якому випадку забере своє – він вище всіх черг.

Якщо суд довів, що дії засновників компанії привели до банкрутства, і в них немає грошей або майна, щоб виплатити борг, то вони несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника. Це означає, що власник бізнесу відповідає за банкрутство точно так само, як і бізнес-банкрут. Якщо компанія не виконує зобов’язання перед кредиторами, їх можна стягувати із засновників.

Людина може оголосити себе банкрутом тільки за власною ініціативою. Повинні бути виконані такі умови:

  • сума заборгованості – не менш ніж 30 мінімальних зарплат;
  • боржник два місяці не виконує свої зобов’язання;
  • у виконавчій службі винесли постанову, що в нього немає грошей або майна, щоб погасити борг;
  • є докази, що боржник не зможе виконати свої зобов’язання перед кредиторами.

Приватний виконавець виправив систему

Новий кодекс про банкрутство – революційний для України і спрямований на захист інтересів кредиторів. А ще у 2016 році набув чинності закон про виконавче провадження і з’явилася нова професія – приватний виконавець, до якого перейшли всі функції державного виконавця.

Раніше кредитору доводилося в буквальному значенні слова бігати за держвиконавцем, щоб майно або рахунки боржника заарештували. Та й боржник не завжди поспішав виконувати рішення суду і був зацікавлений у пасивності держвиконавця. А ще він завжди міг «домовитися» про закриття виконавчого провадження.

Зараз майже в будь-якого банку та фінансової компанії є свій приватний виконавець. Завдяки цьому, коли кредитор отримує рішення суду про стягнення заборгованості, він може бути впевнений, що воно буде виконаним. Приватний виконавець застосує для цього всі необхідні заходи та механізми.

Приватний виконавець зацікавлений у тому, щоб погасити заборгованість перед кредитором якнайшвидше, тому що його дохід – це 10% від суми боргу. Крім цього, замовник йому оплачує витрати на виконавче провадження.

Завдяки новому кодексу в Україні зменшилася кількість банкрутів. Наприклад, у банкрутстві нема потреби, якщо боржник повертає борг на стадії виконавчого провадження. А тому із жовтня 2019-го в нашій країні порушили близько 200 справ про банкрутство – це в 70 разів менше, ніж дев’ять-десять років тому.

Этот материал – не редакционный, это – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

Вдохновляющие компании

Playrix

За 16 лет компания в 300 раз выросла по количеству сотрудников.
Больше тысячи из них работают в Украине.
Отправить резюме

Stand out as a global creator

Продуктами iDeals пользуются 100 тыс. компаний.
Команда работает из 11 стран по всему миру
Отправить резюме

Спецпроект

Вдохновляющие компании-работодатели

Alfa
«БИОСФЕРА»

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: