Українську мову роблять обов’язковою для всіх сайтів та комп’ютерних програм. Розповідаємо, чим загрожує порушення закону

16 липня набуває чинності закон, який зобов’язує всі сайти використовувати українську мову за умовчанням. Це стосується й комп’ютерних програм, пише уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень.

A laptop with a photo of the yellow-blue flag of Ukraine stands on a table on the street in Ukraine, together we are strong, the flag of Ukraine on the computer

Де українська стає обов’язковою

Згідно зі статтями закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі товари із встановленими комп’ютерними програмами повинні мати локалізацію для України. Це стосується як смартфонів, так і авто, пральних машин та навіть кавоварок. На кожному пристрої має бути інтерфейс українською. І неважливо, використовує він панель управління з кнопками або електронний екран.

Усі інтернет-ресурси – від сайтів до сторінок у соцмережах чи месенджери, які використовуються суб’єктами господарювання, зобов’язані мати основну версію українською мовою. Це стосується й інтернет-ресурсів. Версія з державною мовою на сайтах має завантажуватись за замовчуванням.

Для іноземних компаній є виключення. Українська версія на їхньому сайті може містити менше інформації, ніж основна сторінка. Але користувачі повинні розуміти, що це за компанія та чим вона займається.

«Варто зазначити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в інтернеті (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати інформацію про товари та послуги державною мовою. Проте відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною і завантажуватися за замовчуванням», – сказав Тарас Кремень.

Чим загрожує порушення закону

Якщо інтернет-сайт не матиме україномовної версії після 16 липня 2022 року, це вважається порушенням закону. Але якщо ресурс не має державної реєстрації як ЗМІ та/або власник не є суб’єктом підприємницької діяльності, його ніяк не можна покарати.

«Це означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України та викликати обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації», – пояснив уповноважений.

Штрафи можуть накладатися на посадових осіб, керівників та працівників компаній усіх форм власності та фізичних осіб, які порушують закон.

Розмір штрафу становить від 3,4 тис. до 8,5 тис. грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення – штраф від 8,5 тис. до 11,9 тис. грн.