«Ліні не існує»: чому нам не хочеться нічого робити і як подолати цей стан. Переказ

Стівен Хейс – американський клінічний психолог, засновник психотерапевтичного підходу ACT (acceptance and commitment therapy), терапії прийняття та відповідальності. ACT вчить не змінювати або контролювати свої думки, переживання та почуття, а помічати їх і приймати, навіть якщо вони неприємні, зайнявши позицію спостерігача.

«Ліні не існує»: чому нам не хочеться нічого робити і як подолати цей стан. Переказ

На Medium вийшла колонка Хейса про те, як подолати лінь. Проте, він пояснює що як такої ліні не існує – потрібно спостерігати за собою та шукати причини, чому виникає такий стан, щоб повернути собі бажання діяти. Редакція MC.today публікує переказ розповіді Стівена Хейса.

Задля збереження авторського стилю і кращого сприйняття деталей історії ми публікуємо її від першої особи, від лиця Маргарет Сандри – так, як в оригінальному тексті.

Не існує такого поняття, як лінь. Ми часто використовуємо слово «лінивий» як загальний термін, щоб описати когось, хто не бажає виконувати певні завдання чи обов’язки. Однак ми не помічаємо справжніх причин, через які людина не бажає працювати.

Ми повністю ігноруємо багатогранність і причини поведінки та просто вішаємо на людину ярлик «лінивий» так, ніби лінь є невіддільною частиною її особистості. І що ще гірше, ми пов’язуємо з лінню сором і провину.

Ярлики, прикріплені до себе чи інших, дегуманізують, коли ми не розуміємо причин. Щоб уникнути такої об’єктивації, нам потрібно знати реальні змінні, які нас контролюють.

Припустимо, ви дізналися, що так звана «лінива» доросла людина в дитинстві зазнавала жахливого насильства, коли проявляла ініціативу. Чи комфортно вам продовжувати вішати на неї цей ярлик? Сподіваюся, що ні. А якщо ні, чому б не поставитися з цікавістю до власної так званої «ліні»?

Якщо ми копнемо глибше, то можемо дізнатися, що наше небажання виконувати певні завдання чи обов’язки може бути підживлене:

• глибоко вкоріненим страхом перед невизначеністю;
• заплутаністю у постійному занепокоєнні щодо майбутнього;
• почуттям, що ви «недостатньо хороший»;
• переживанням відсутності ясних цінностей у житті;
• надмірно вимогливим графіком, завжди заповненим до країв;
• поганою якістю нічного сну;
• браком близьких стосунків;
• дієтою з високим вмістом цукру та насичених жирів.

І це ще не всі фактори, існує багато потенційних причин того, чому нам іноді бракує мотивації. Спитайте себе: що є причиною вашої «ліні»? Для того, щоб рухатися далі, вам потрібно більше цікавитися: чому ви себе так почуваєте. Ось, що я раджу зробити:

Крок 1. Подивіться на те, що рухає вашою мотивацією

На жаль, відповіді, які ваш розум дає вам щодо вашої власної поведінки, часто є хибними. З цієї причини першим кроком у подоланні «ліні» (тобто небажання) є чітке спостереження за собою. Вам потрібно зафіксувати, як ваша активність змінюється і які ситуації на неї впливають. Це може здатися простим, але це не так, тому що наш розум напрочуд погано розуміє, чому ми робимо те, що робимо.

Дослідження показали, що переважна більшість наших вчинків зумовлена впливами, які виходять за межі установок, які ми тримаємо в голові. Наприклад, тримаючи в руках чашку теплої кави, ви можете сприймати інших людей як більш теплих і доброзичливих. Так, це дійсно так!

Це одна з причин, чому звернення за допомогою до професіонала може бути корисним, адже він може вказати на ваші «сліпі зони», особливо якщо він має емпіричну допомогу в розумінні процесів, які пояснюють вашу поведінку. На щастя, вам не потрібно знати про всі фактори, які керують вашою поведінкою, а лише про ті, які мають найбільше значення, і ви самі можете зібрати більшу частину необхідної інформації.

Почніть це вдосконалення з самоаналізу. По-перше, оцініть власний рівень мотивації за шкалою від одного до десяти: 1 – відсутність мотивації взагалі, 10 – максимальна мотивація, на яку ви здатні. Потім пригадайте час, коли ви відчували себе більш вмотивованими, ніж зараз. А тепер запитайте себе, що тоді було інакше? Запишіть все, що спадає вам на думку, що могло зіграти певну роль. Якщо маєте сумніви, випишіть це.

Крок 2. Робіть щось інше протягом тижня і відстежуйте, що відбувається

Далі виберіть один фактор, який, на вашу думку, може вплинути на вашу мотивацію (в ідеалі, той, який ви можете контролювати, наприклад, хороший сон). А тепер запишіть, як ви можете змінити цей фактор на краще. Наприклад, якщо у вас проблеми зі сном, ви можете лягати спати раніше, купити маску для сну, перестати їсти пізно ввечері, відволіктися від тривожних думок тощо. Це ще один випадок, коли терапевт може бути корисним, адже він може вказати вам на ефективні стратегії та на те, як їх правильно застосовувати.

Тепер оберіть одну із стратегій, які ви записали, і почніть змінюватись. Якщо ви вважаєте, що вам потрібно лягати спати раніше, зробіть це і дотримуйтеся цього кілька днів. Робіть це послідовно принаймні тиждень. Якщо вам здається, що це занадто складно, спростіть це. Наприклад, якщо лягати спати о 22:00 занадто амбітно, спробуйте лягати на годину пізніше, або на дві. Тим часом постійно відстежуйте, що відбувається (є багато додатків, які можуть вам у цьому допомогти), і щодня оцінюйте чи змінюється ваша мотивація.

Крок 3. Відступити, обміркувати та спробувати ще раз

Після того, як ви впроваджували зміни протягом тижня, настав час поміркувати. Чи мали ваші зміни очікуваний ефект? Чи дійсно відмова від пізніх нічних перекусів допомогла вам легше заснути та відчувати себе більш бадьорими вранці? Якщо вам вдалося покращити обраний вами фактор, чудово! Як це вплинуло на вашу власну мотивацію? Навіть якщо нічого не вийшло, ви точно чогось навчилися.

Правда полягає в тому, що покращення будь-якої сфери вашого життя, швидше за все, передбачає експерименти методом проб і помилок, тому що ви – індивідуальність.

Те, що працює для вас, може бути зовсім не схожим на те, що працює для когось іншого. Деякі стратегії можуть бути корисними, інші не дуже. І важко сказати, які саме, доки ви їх не спробуєте. До того ж те, що допомагало вам раніше, може стати неефективним або навпаки. Це означає, що навчання тому, як рухатися вперед, не є чимось одноразовим – це безперервний процес. Те, що могло бути спрацювати кілька років тому, може виявитися неефективним зараз.

Вам потрібно усвідомлювати мінливі вимоги вашої поточної життєвої ситуації та адаптуватися до них. Це вимагає практики та терпіння. Це означає безперервний процес навчання, щоб стати більш самосвідомим, помічаючи, як ваш вибір, як малий, так і великий щоденно впливає на ваше життя.

Підступність слова «лінивий» полягає в тому, що воно говорить вам, що ви повинні почати з чогось іншого, а не з того місця, де ви знаходитесь. Це неможливо.

Щира цікавість до себе допоможе вам бути більш співчутливими до того, де ви перебуваєте. Не існує такого поняття, як «бути лінивим». З’ясуйте, як працює ваша залученість у процес і ви знайдете глибші причини вашої мотивації.