Треба врегулювати висвітлення виборів і рекламу. У «Слузі народу» назвали плюси й мінуси закону «Про медіа»

Наприкінці минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про медіа», який спричинив багато дискусій у суспільстві. 31 грудня закон опублікували в офіційній пресі. Співавторка закону, депутатка з фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук у колонці для «Європейської правди» розповіла, чим цей закон хороший і що з ним не так.

Ухвалення закону і проведення медійної реформи було однією із семи вимог Європейського Союзу у зв’язку з набуттям Україною статусу країни-кандидатки на вступ до ЄС. Закон набуває чинності за три місяці після публікації. 

Протидія росії

Він містить обмеження діяльності російських медіа, власниками яких є громадяни рф. Також закон забороняє поширення матеріалів, що ставлять під сумнів територіальну цілісність України та містять пропаганду на користь держави-агресора та її органів влади.

До того ж мінімальна частка української мови на національному телебаченні поступово збільшиться з 75% до 90%. І це станеться не в липні 2024-го, як планувалося спочатку, а вже в лютому того ж року.

Онлайн-медіа

Досі для українського медіазаконодавства інтернету наче не існувало – не було ані вебсайтів, ані відеосервісів.

Він дає визначення платформам спільного доступу до інформації (Facebook, Twitter), до відео (YouTube) і OTT-платформам.

Кравчук підкреслює, що блогерів не зобов’язують реєструватися. Але для YouTube-блогерів є можливість добровільної реєстрації, якщо вони хочуть офіційно називатися медіа і підпадати під дію закону, отримавши статус журналістів і законодавчий захист своєї роботи.

Як щодо Нацради?

Закон критикували через широкі повноваження, які матиме Національна рада з питань телебачення й радіомовлення.

«Ми запровадили систему приписів: це не санкції, а система інформування про помилки. Лише коли медіа має багато нескасованих приписів, тоді регулятор переходить на стадію штрафів. Ну а якщо вже й штрафів буде чимало, а порушення системні та значні – регулятор звернеться до суду. Ліберально, чи не так?» – пише Кравчук.

Позбавити телеканал ліцензії чи заблокувати зареєстроване онлайн-медіа можна лише через суд.

За іншою процедурою відбувається зупинка роботи анонімних інтернет-сайтів – тобто тих, що вирішили не ідентифікувати себе і не підпадати під професійне регулювання.

Є категорія сайтів, які не містять жодних даних про редакцію, видавця тощо. Їх Нацрада може заблокувати своїм рішенням без попереднього звернення до суду, якщо вони систематично поширюватимуть заборонений контент – наприклад, вихвалятимуть «русскій мір». Утім, навіть такі медіа матимуть змогу оскаржити заборону постфактум.

Якщо ж незареєстроване медіа має ідентифікаційну інформацію, то його не можна заблокувати без рішення суду. Хіба що як тимчасово, на 14 днів у виключних випадках.

Але є «але»

Але в закона є й мінуси. До нього не увійшли певні статті, які мали би бути в оновленому медійному законодавстві. Йдеться про статті, що вдосконалюють регулювання передвиборчої агітації.

«Наведу один із прикладів. На кожних виборах бачимо “соціологічні опитування”, в яких маловідомий політик кладе на лопатки усіх конкурентів, а по факту набирає свої заслужені 1,5% голосів. Це лише один із прикладів нечесної агітації, яка має бути обмежена. Мені приємно, що по більшості статей закону ми знайшли компроміс з іншими політсилами в парламенті. На жаль, все, що стосується виборів, виявилося неприємним винятком – через ультиматум частини політсил ми не змогли включити ці статті в закон “Про медіа”».

Але Кравчук зазначила, що вже зареєструвала інший закон, який регулюватиме цей аспект.

Реклама

Як додає депутатка, також нам треба внести зміни в закон «Про рекламу».

Наприклад, зараз ми не маємо жодних правил поширення реклами у вигляді продакт-плейсменту.

Закон зобов’яже вказувати факт продакт-плейсменту в титрах, заборонить продакт-плейсмент тютюну та рецептурних ліків. Також в Раді планують замінити погодинну квоту реклами.

«Робоча версія законопроєкту вже надіслана до Єврокомісії, маємо надію зареєструвати законопроєкт вже у січні».