logo
28 Лип 2022

«На війні я став схожим на вікінга». Історія розробника міжнародної IT-компанії, який пішов боронити Україну

Валерія Присяжнюк

Редактор в MC.today

13 березня цього року Денис, програміст міжнародної IT-компанії, проходив військове навчання у Львівській області. Цього дня він прокинувся він вибухів, зрозумів, що це ракетна атака, й разом з товаришами вибіг у коридор. Але за хвилину вирішив повернутися в кімнату за телефоном: тільки зробив кілька кроків, як відчув страшний удар. Дениса разом із дверима відкинуло вибуховою хвилею, та він чудом залишився живим.

Україна перемога фотоУкраїна перемога фото

До війни Денис працював Ruby on Rails Developer в IT-компанії Zoolatech. Наразі він стоїть на захисті нашої країни, і це вже вдруге – 2014 року хлопець у складі Нацгвардії воював на Донбасі. Редакція MC.today дізналася в Дениса, як для нього почалася друга війна в житті і що він вважає найважчим у службі.

Закрив робочі проєкти та пішов на фронт

Денис на службі Zoolatech фото

Денис на службі

24 лютого ми з дружиною прокинулися о 6:30 вдома в Вінниці і, як зазвичай, почали збирати сина в садочок. І тут одночасно в нас задзвонили телефони, батьки приголомшили новиною: «Почалася війна». Я увімкнув телевізор, відразу все зрозумів, і перше, що відчув – це страх за родину.

Це вже друга моя війна. 2014 року у складі Нацгвардії я був на «нулі», на самій передовій. Тоді потрапив у другу хвилю мобілізації, був на фронті три ротації по 45 днів. Багато чого навчився – поводитися зі зброєю, вести бій. Коли цього року почалися розмови про повномасштабну війну, я відразу вирішив: знов піду на фронт.

Системний гейм дизайнер.
Це курс, де ти почнеш концептити ігри.
Записатися

Моя дружина теж це знала, але після 24 лютого ще дні чотири сперечалася зі мною і не хотіла виїжджати за кордон, казала: «Тільки поїду – ти одразу у військкомат». Врешті-решт мені вдалося переконати її, та 28 лютого вони із сином поїхали. Кордон переходили пішки через великі черги, йшли майже 20 км з валізами. Я провів їх і повернувся додому.

Але одразу у військкомат не пішов. Виявилося, що в моїй компанії Zoolatech тоді не могли працювати 90% людей: більшість колег були з Києва, вони релокувалися або сиділи в підвалах. Я вирішив спочатку допомогти їм закрити проєкти, щоб не втратити клієнтів компанії, а після цього вже йти у військкомат. У результаті я потрапив туди тільки 8 березня.

З того часу, як я пішов на фронт, не працював жодної хвилини – у моєму випадку роботу не вдається поєднувати зі службою. Але весь цей час я щомісяця отримую від компанії $2 тис. – стільки платять усім, хто в ЗСУ або у ТрО і має родину. Іншим військовослужбовцям кожен місяць платять по $1 тис. Також Zoolatech закрив мою потребу у двох тепловізорах. Я звернувся до керівництва по допомогу зі збором коштів, а вони сказали, що самі придбають все необхідне для служби. Зараз компанія постійно допомагає фронту та переселенцям з гарячих точок і кожен місяць публікує про це фінансові звіти.

Про життя програміста на фронті

13 березня цього року я не забуду ніколи. У мене тільки почалася служба, це був другий чи третій день. Ми із хлопцями тоді проходили навчання в миротворчому центрі у Львівській області. Прокинулися на світанку через глухі далекі вибухи і спочатку подумали, що то наші тренуються на полігоні.

English For Tech: Speaking&Listening.
Після курсу ви зможете найкраще презентувати свої досягнення, обговорювати проекти та вирішувати повсякденні завдання англійською мовою. Отримайте знижку 10% за промокодом TCENG.
Дізнатись про курс

Але вибухи ставали все ближчими, і врешті нашу будівлю почало сильно трясти. Ми всі вийшли в коридор – згідно з правилом «двох стін». Я згадав, що забув телефон у кімнаті, і пішов туди. Зробив декілька кроків – і мене разом із дверима відкинуло вибуховою хвилею на декілька метрів. Думаю, мені тоді сильно пощастило, що я залишився живим. Цікаво, що 13 березня – ще й день народження моєї дружини, але цього року я трохи запізнився з привітаннями (сміється).

Зараз я служу в 71-й єгерській бригаді, ми знаходимось у Житомирській області – стоїмо на прикритті кордону на випадок наступу з білорусі. Постійно тренуємось, підвищуємо кваліфікацію, ділимось одне з одним бойовими навичками.

Коли я тільки потрапив у нашу бригаду, то здивувався: з 200 людей у дивізіоні бойовий досвід мали лише 5–10. Понад 70% хлопців навіть не проходили строкову службу й жодного разу не тримали в руках зброю. Я вирішив взяти на себе ініціативу й допомогти хлопцям – почав проводити мінізаняття для невеликих груп, на яких розповідав про зброю та ділився навичками. Потім керівництво вже спеціально почало ставити мені завдання проводити навчання з особовим складом, і зараз я періодично це роблю.

Мені це нагадує менторство в IT-компанії, принцип той самий: найбільш досвідчена людина ділиться знаннями з новачками, допомагає пройти процес «онбордингу», якщо так можна сказати про фронт.

Годують як у пансіонаті, іноді відпускають додому

Перші три місяці служби я не бачив дружину й сина. Потім вони повернулися з-за кордону і почали приїжджати до мене. Наша перша зустріч була дуже емоційною та навіть трохи сумбурною. Ми довго обіймалися, а потім поїхали пити каву. Зараз рідні раз на декілька тижнів приїжджають до мене на вихідні. Раніше додому нас не відпускали, але зараз ситуація змінилася: можна поїхати додому на п’ять днів, плюс дві доби дають на дорогу.

Денис з родиною до війни Zoolatech фото

Денис із родиною до війни

Моя дружина та батьки часто цікавляться, як ми тут живемо в плані побуту, хвилюються, що нам чогось не вистачає. Але я їх заспокоюю – годують нас так, ніби ми відпочиваємо в пансіонаті, а не знаходимось на війні. Часто їжу приносять цивільні, волонтери – запікають курку, готують м’ясо. Якщо порівняти з 2014 роком, можна впевнено сказати, що зараз стало набагато краще з їжею. Було, правда, й таке що, в період передислокації давали сухпайки – в основному угорські та польські. Туди входили звичайні консерви, галети, каші. На жаль, ніяких крутих натовських, таких, що самі розігріваються, пайків я не бачив, а було б дуже цікаво.

Що війна змінила в житті

Якщо подивитися на мої фото чотири місяці тому й зараз, то важко повірити, що на них одна й та сама людина. Я відпустив бороду та волосся, став таким бруталом-вікінгом. Коли я був на фронті у 2014 році, то теж переставав голитися: на вулиці та з холодною водою це не дуже зручно робити. Тому зараз на початку служби я відразу сказав: «Не буду голитися й стригтися, поки не повернусь додому». Але війна триває вже доволі довгий час, кінця їй не видно, і я вже почав трохи махлювати – іноді стригу бороду.

Онлайн-курс Pyton.
Опануйте PYTHON з нуля та майте проект у своєму портфоліо вже через 4 місяця.
Приєднатися
Денис з родиною на службі

Денис із родиною на службі

Головне, що змінила війна в моєму житті – це стосунки з дружиною. До лютого в нас була якась криза, а зараз все налагодилося, і вона каже: «Я ніби закохуюсь у тебе знов». Взагалі, найважче від усього мені дається навіть не сама війна, а розлука з дружиною та сином – те, що я не можу бачити його розвиток і брати участь у вихованні дитини. Також важко усвідомлювати, що після повернення додому нашій родині доведеться заново вчитися жити разом, бо зараз сином займається виключно дружина, і всі вже звикли до цього.

Дуже змінилося моє ставлення до багатьох людей. Я вважаю, що українці під час війни мають право продовжувати нормальне життя, але точно не хизуватися цим у соцмережах.

Іноді відкриваю Facebook і бачу, як дехто зі знайомих поїхав на море, а дехто – навіть з чоловіками за кордон. Це викликає огиду. Водночас друзі, які багато років живуть за кордоном, викладають історії про війну та підтримують Україну.

Звісно, нам усім хочеться, щоб війна закінчилася завтра, але я думаю, що це буде не раніше наступного літа. Треба ще протриматися, і тоді ми всі ще точно поїдемо на море. Я після війни візьму дружину із сином і на місяць полечу в Домінікану. А потім повернуся в Україну, додому, у свою IT-компанію – почну працювати й відбудовувати нове життя.

ІЛЮСТРАЦІЯ. BASIS.
Курс для впевненого початку в ілюстраціях: навички, скіли та побудова портфоліо.
Записатися

По темі:

Спецпроекти

Новини

Вакансії компаній

Менеджер з активних продажів B2B

Creators Media Group
20 000 – 40 000 грн, Ставка + відсоток

Надихаючі компанії-работодавці

Alfa

Ваша жалоба отправлена модератору

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: