«Розповідайте наче для своєї мами». Редактор TechCrunch дає 7 порад українським стартапам, як представляти проєкт для іноземних ЗМІ

Війна привернула до України увагу великих міжнародних ЗМІ як-от Vogue, на обкладинці якого нещодавно з’явилася перша леді Олена Зеленська, або британської The Guardian, що запрошує українців поділитися своїми історіями. Авторитетні TechCrunch та Sifted також почали значно більше писати про українських підприємців. 

Майк Бутчер, TechCrunch

Присутність в англомовних медіа стає необхідною для будь-якого стартапу, що прагне масштабуватися на міжнародні ринки. Адже інвестори, потенційні клієнти та партнери, і навіть ваші майбутні співробітники аналізують ваш проєкт та шукають інформацію саме в TechCrunch, VentureBeat або Crunchbase. Але журналісти цих видань не висвітлюватимуть будь-яку історію.

Як саме потрапити на сторінки TechCrunch, поділився редактор видання Майк Бутчер під час воркшопу для української стартап-екосистеми. Цей захід було організовано британською PR агенцією Black Unicorn PR у партнерстві із Unit.city з метою допомогти українським стартапам у пошуку нових можливостей представити себе інвесторам та міжнародній спільноті.

Як українським стартапам виділитися серед сотні інших презентацій

Майк Бутчер – редактор TechCrunch. Був оголошений журналом Wired UK одним з найвпливовіших людей у європейських технологіях. Журнал GQ назвав його одним зі 100 найвпливовіших людей Великобританії. Майк є співзасновником Europas Award – щорічної європейської премії для технологічних стартапів, а також некомерційної організації Techfugees.com. Вона зараз допомагає українським стартапам.

Майк Бутчер, TechCrunch

Ось що радить Майк Бутчер українським стартапам, які хочуть виділитися серед сотні інших презентацій та привернути увагу до себе:

1. Виходьте на зв’язок із журналістом, коли маєте що розказати. Якщо у вас планується анонс фінансування чи запуск продукту, не чекайте, що журналісти самі знайдуть інформацію. Підготуйте міні-історію і зв’яжіться із журналістом заздалегідь. Не чекайте, що він працюватиме за вашим графіком. Тільки не відправляйте пітч у понеділок, усі люди дуже зайняті у цей день. А журналісти – це теж люди.


2. Бюджет – не ключовий фактор успіху. Журналісти мало приділяють уваги стартапам на стадії ідеї. При підготовці такої історії їм доведеться провести власну перевірку, зрозуміти наскільки сильна та амбітна ідея стартапу. У випадку зі стартапами на пізніших стадіях – інвестори вже зробили це. Також важливо: не існує правила про залучення певної суми фінансування для того, щоб про вас написав TechCrunch. У деяких країнах 200 тис. євро залученого фінансування – це великі гроші, у інших – ні. 
3. Будьте креативними. Нещодавно Майк висвітлював історію українського стартапу WeDoSolar, який вийшов з ідеєю сонячних батарей для балконів. Вони допоможуть зменшити залежність від російського газу. У стартапу ще немає фінансування, але історія мала для TechCrunch цікаві моменти: засновниця з України, а її ідея просто чудова. Після публікації набагато більші шанси, що цей стартап знайде (якщо вже не знайшов) інвесторів.
4. Розповідайте історію наче для своєї мами. Коли стартапи починають розповідати про себе журналістам чи інвесторам, вони зазвичай не описують проблему, яку вирішують. Але це дуже важливо: вкажіть ширший контекст та розкажіть,  хто є вашими конкурентами, поясніть, чим ви відрізняєтесь. Не треба вдаватися у вузькоспеціалізовані технічні деталі, навіть якщо, на вашу думку, вони важливі. Структуруйте історію за методом 5W+1H (What, Who When, Why + How). Уявіть, що ви розповідаєте цю історію мамі, ви маєте викласти все коротко і зрозуміло.
5. Зацікавте журналіста актуальною темою. Якщо журналіст спеціалізується виключно на fintech-темах, то навряд чи буде висвітлювати освітній онлайн-проєкт. Теми, що зараз у тренді – це сталий розвиток, кібербезпека, ланцюжки постачання, логістика (вплив постепідемічних обставин), мобільність (батареї, електромобілі/літаки тощо).
6. Заведіть Twitter-аккаунт, якщо у вас ще його немає. Більшість англомовних журналістів використовують саме цю соцмережу для пошуку історій та героїв для статей. Кожен журналіст на Techcrunch має сторінку, тож використовуйте її та будьте в курсі того, про що вони пишуть.
7. Коли пишете журналісту, попрацюйте над оформленням листа. Для того, щоб ваше повідомлення відкрили й прочитали, добре попрацюйте над темою листа. Якщо це буде просто «Hello», на 99% ваш лист піде у кошик. Коли журналіст не відповідає на лист протягом трьох днів, зробіть коротке нагадування про себе – це нормально.

Помилкові уявлення засновників стартапів під час роботи з іноземними ЗМІ

Джулія Єгорова,  засновниця та CEO Black Unicorn PR часто представляє історії клієнтів Майку Бутчеру. Вона поділилася типовими помилковими уявленнями, що мають засновники стартапів на рахунок PR та роботи із міжнародними медіа. Ось деякі з них:

«Опубліковані статті повинні перетворюватися у продажі»

Ні, це не робота журналіста. Немає жодної гарантії, що журналіст додасть посилання на ваш сайт, це може навіть суперечити його редакційним правилам. Але якщо журналіст і додасть посилання на компанію, це не означає, що кожен, хто прочитає статтю, перейде на ваш сайт і стане потенційним клієнтом.

«Журналістам потрібно платити за те, щоб про вас писали в новинах»

Коротка відповідь така: ні. Розгорнута відповідь: журналісти не є рекламними контент-маркетологами. Якщо ви платите за матеріал, то це чітко позначено як «спонсор», «реклама» або «партнерський матеріал». Про те, як потрапити у видання безкоштовно, відповіли вище: слідуйте порадам Майка Бутчера.

 «PR-професіонали або фаундери можуть контролювати те, як пишуть журналісти»

Як тільки ви зробили пітч, у вас немає контролю за тим, як журналіст напише про вас. Нуль. Жодного. Якщо вам не подобається ton of voice статті, ви мало що можете з цим зробити. Однак, якщо в тексті є фактична помилка (наприклад, неправильно вказана сума фінансування) – тоді так, обов’язково, зв’яжіться з журналістом. Будь-яку фактичну помилку буде виправлено.

PR для стартапів може бути тактичною грою з великої букви «Т», але в ньому є і стратегічний компонент – ключові повідомлення, PR-інфраструктура, планування. Джулія резюмує: «Ми в нашій компанії глибоко переконані, що якість важливіша за кількість. Краще бути в одному “вірному” для вас та вашої аудиторії виданні, ніж мати сотні лінків, що не привернуть уваги до вас».