Каховська ГЕС: наслідки підриву, які міста затопить і що буде далі

російські окупанти вночі проти 6 червня підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. Вода почала затоплювати навколишні населені пункти.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Голова Нікопольської районної військової адміністрації на Дніпропетровщині Євген Євтушенко повідомив, що вода у Каховському водосховищі стрімко падає, приблизно на 15 сантиметрів за годину.

Пізніше «Укргідроенерго» повідомило, що гідроелектростанція не підлягає відновленню – внаслідок підриву машинної зали зсередини ГЕС повністю зруйнована.

За лічені години вода затопила Нову Каховку.

Які наслідки підриву Каховської ГЕС

Поки триває евакуація населення з навколишніх сіл, фахівці намагаються спрогнозувати масштаби катастрофи.

Кілька місяців тому у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» озвучили три сценарії підриву ГЕС.

Сценарій перший. Катастрофічний

Він демонструє максимальну зону затоплення внаслідок одномоментного повного знищення дамби Каховської ГЕС. В реальних умовах здійснення такого сценарію вкрай малоймовірне (вірогідність виникнення менш як 4%), і його реалізації будуть заважати чинники формування морфометричної структури басейну гирла Дніпра та максимально можливий об’єм води із Каховського водосховища (води з водосховища не вистачить покрити таку велику площу).

Катастрофічний сценарій. Потенційна зона затоплення

Сценарій другий. Реалістичний

Відрізняється від попереднього (катастрофічного) врахуванням максимально можливого об’єму води з Каховського водосховища, який може затопити території. Швидше за все, такий сценарій теж не буде реалізовано в більшості випадків прориву дамби (вірогідність виникнення 15%), але при такому сценарії зазначені максимальні реалістичні масштаби затоплення території.

Реалістичний сценарій. Потенційна зона затоплення

Сценарій третій. Імовірний

Охоплює ділянки із найбільш вірогідними зонами затоплення території (вірогідність виникнення 80%) при прориві дамби. Сценарій відрізняється від попередніх тим, що передбачає не повну одночасну руйнацію всієї дамби, а сильне руйнування тільки її частини: 30-60% від повної конструкції, що призведе до значно меншої руйнівної хвилі (до 3,5 м), меншого витоку води в одиницю часу, що дозволить низці факторів значно стримати можливе просування води по території та зменшить максимальну площу, яка може бути затоплена при прориві.

Імовірний сценарій. Потенційна зона затоплення

Що далі?

Нині поліція та рятувальники працюють над оповіщенням та евакуацією цивільного населення із потенційних зон затоплення.

Максимальний екстент (охоплення) затопленої території при імовірному сценарії наступить за 3-5 днів. Влітку територія може бути затоплена за 5 днів, оскільки на швидкість просування впливатимуть фільтраційні фактори поверхні території, температура. Однак при сильному дощовому періоді влітку час затоплення може так само скоротитися до 3 днів. Узбережжя правого берега Дніпра (північна частина карти) постраждає у 8 разів менше, ніж ліва частина берега (південна частина). Загальна площа, яка може бути потенційно вкрита водою (разом з річищем і гирлом Дніпра) сягає 1126 квадратних кілометрів. Мінімальна ширина затопленої смуги території сягає 2,3 км біля самої ГЕС, максимальна – 23 км біля гирла річки. Ширина максимальної не суцільної смуги затоплення (з елементами незатоплених територій у середині зони) сягає 38 км.

З великих населених пунктів буде затоплено прибережну частину Херсону.

Також під водою можуть опинитися н. п. Олешки та Гола Пристань. Частково може затопити Олександрівку, Широку Балку, Софіївку, Виноградне та інші зазначені на карті населені пункти. Рівень води, який може затопити ці населені пункти може коливатися, і в залежності від ступеня руйнування дамби може становити від декількох десятків сантиметрів до 1,5 м і більше.

До Миколаєва великий рівень води (понад 1 м) може дійти тільки при реалізації попереднього катастрофічного сценарію.

Обчислення імовірної моделі демонструє, що хвиля за 3-5 днів має згаснути та не вплинути значним чином на підняття рівня води в акваторії Миколаєва.

Чи є загроза Запорізькій АЕС

Експерти Міненерго та Укргідроенерго вивчають потенційний вплив катастрофи на обсяг гідрогенерації. Фактичний рівень виробленої електроенергії поки відповідає запланованому.

Попри поступове зниження рівня води, прямої загрози для окупованої станції немає. Експерти «Енергоатому» постійно моніторять ситуацію.

Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії також стежать за ситуацією на Запорізькій АЕС. Вони зазначають, що поки безпосереднього ризику для ядерної безпеки атомного об’єкта немає.

Евакуація

Оперативне командування «Південь» підготувало інструкції для жителів затоплених населених пунктів.

Евакуація з навколишніх населених пунктів триває.