Навіщо проводити мобілізацію, якщо більшість війська перебуває в тилу – пояснення Міноборони

У Міністерстві оборони України пояснили, чому виникла потреба в додатковій мобілізації замість використання Генштабом наявного резерву особового складу та на тлі того, що на фронті перебуває набагато менше військових, ніж у тилу, а працівників силових та правоохоронних структур не призивають. Про це та інше йдеться в офіційному коментарі відомства для видання Financial Times.

Міністерство оборони надало коментар щодо процесу мобілізації виданню Financial Times. Фото: Depositphotos

Днями в FT вийшла стаття щодо того, що Україна збирається мобілізувати принаймні 330 тис. цивільних для заміни військовослужбовців, що перебувають на фронті від початку повномасштабного вторгнення без ротації та практично без відпусток. Водночас приблизно 700 тисяч службовців перебувають у тилу, а ще є частково підготовлений персонал, який не призивають (йдеться про працівників силових та правоохоронних структур).

«Історія доводить, що повномасштабній агресії неможливо протистояти виключно силами професіоналів. Коли на Україну напала держава із утричі більшим населенням та суттєвою перевагою в чисельності війська і спроможності ВПК, мобілізація громадян, придатних до військової служби – єдиний механізм, що дозволяє стримати ворога та врятувати країну, міста, людей», – йдеться в коментарі відомства.

Там зазначають, що в жодній війні на фронті не може перебувати абсолютна більшість службовців, оскільки вони повинні виконувати й інші завдання. Йдеться насамперед про розвідку, логістику й забезпечення, планування, командування, операції некінетичного впливу, розробку та ремонт озброєння і техніки, лікування та підготовку військових, інформаційний супровід тощо.

До речі, у світовій практиці є поняття Tooth-to-tail ratio, або «співвідношення зуби/хвіст» – це кількість військового персоналу, необхідного для забезпечення та підтримки («хвіст») кожного бойового солдата («зуб»). Це не конкретний, а радше загальний показник потужності збройних сил щодо ресурсів, які вони витрачають на постачання, утримання та логістику. Він може вимірюватися для цілої національної армії, окремого підрозділу, театру військових дій або до окремих формувань.

Отже. Військовий термін співвідношення бойових військових до небойових англійською мовою називається tail to tooth ratio.
Tail – це хвіст – логістика, комунікації тощо
Tooth – це зуб – воюючі війська pic.twitter.com/gz0FzYetZt

— Vinainochka (@Vinainochka) February 17, 2024

Читайте також: «Ви дійсно можете втекти», але є нюанс. Військовий пояснив наслідки ухилення від мобілізації

Щодо закликів відправити на фронт поліцейських та військовослужбовців СБУ, у Міноборони наголосили, що їх використовують із метою спекуляцій. Такі заяви застосовують для поширення думки, ніби захист України не є справою всіх її громадян, а лише завданням окремих кіл суспільства. Втім, у новому законопроєкті щодо мобілізації є пропозиція про призов до війська частини поліцейських.

«Відсоток має бути визначено таким чином, щоби поліція і далі виконувала свою функцію забезпечення правопорядку», – йдеться в повідомленні.

У відомстві також звернули увагу на те, що в СБУ є бойові підрозділи, котрі працюють безпосередньо на лінії зіткнення, виконують низку завдань у тилу ворога, протидіють шпіонажу, терористичним та кіберзагрозам тощо.

Міноборони в коментарі спростувало й тезу журналістів FT про те, що людям і бізнесу нібито не зрозуміло, чому Генштаб не може використати ті резерви, які в них уже є, і чому потрібно мобілізувати 400-500 тисяч.

«Ми категорично проти узагальнень, які визначають ставлення всього українського народу на підставі окремих думок чи повідомлень у соціальних медіа. Українці добре розуміють необхідність захищати власну країну», – насамперед йдеться в повідомлення відомства.

У відомстві додали, що з безпекових міркувань не можуть називати реальну потребу в особовому складі, а цифри коригують відповідно до розвитку подій. Там також наголосили, що успішність рекрутингової кампанії Міноборони доводить, що в суспільстві немає нерозуміння, про яке говорять журналісти.

«Рекрутингова кампанія МОУ, яка тільки розпочалася і поки що пропонує набір на обмежене коло військових спеціальностей, уже продемонструвала, що ніякого загального нерозуміння немає. На майже 8 тисяч відкритих вакансій маємо понад 90 тисяч заявок», – зазначили в коментарі.

Читайте також: Понад 300 правок. Які положення виключено із законопроєкту про мобілізацію

Мобілізація по-новому і гнучке бронювання

Водночас із мобілізаційним питанням розглядають і так зване економічне бронювання частини військовозобов’язаних громадян. нагадаємо, нині пропонують два механізми. Концепція Офісу президента полягає в наданні можливості отримати відстрочку тим, хто має офіційну зарплату від 35 тис. грн та щомісяця сплачує від 6 тис. ПДФО. У Раді запропонували бронювати від мобілізації за фіксований платіж – 20 тис. грн на місяць.

Керівник Центру політичного аналізу Володимир Головко натомість вважає, що підприємствам потрібно надати можливість самостійно визначати, кого бронювати, а не орієнтуватися на зарплати окремих працівників, пише «Главком».

За його словами, зарплатне бронювання – тема доволі дискусійна. Більш прозорим та справедливим підходом міг би стати такий, що передбачає формалізацію тренду по середніх зарплатах у галузі та по державі. За цими критеріями економіст пропонує визначити перелік компаній і надати їм певну свободу в тому, кого саме бронювати.

«Безумовно, для визначення цієї категорії компаній є і виплата податків, і кількість трудових колективів, і навантаження на фонд оплати праці тощо. Мені здається, що це більш така гнучка, більш прозора й більш справедлива, мабуть, система», – наголосив експерт.

Він додав, що для сучасного ринку нормально, що керівники мають більші зарплати. Проте потреби бізнесу задовольняють здебільшого фахівці виробничих ланок.

«Саме тому потрібно створити відносні показники, а не абсолютні показники зарплати. Бо людина, яка знає, як щось виробляти, може отримувати не найбільші кошти в порівнянні з іншими. Але саме ця людина потрібна», – підбив підсумок Головко.

• Раніше ми також розповідали, скількох українців притягнули до відповідальності у 2023 році.