logo

З кіберспорту в шоубізнес: як WePlay збудував студію в США та залучає режисерів з Голлівуду

Ніна Комащенко
Авторка довгих текстів
Розкажіть про статтю:

Влітку 2021 року у павільйоні ВДНГ відбулися кіберспортивні змагання з Dota 2 з призовим фондом $500 тис. Цей турнір – WePlay Ani­Ma­jor, організував кіберспортивний медіахолдинг WePlay Esports. Загальна кількість годин перегляду змагання склала 37,4 млн. Це був історичний рекорд. Турнір потрапив до short-list премії «Sports Emmy Awards».

Максим Білоногов під час роботиГенеральний продюсер WePlay Stu­dios Максим Білоногов про підкорення американського ринку / Фото: пресслужба холдингу

А з початку 2022 року WePlay Stu­dios на чолі з генеральним продюсером Максимом Білоноговим підкорює американський ринок. Зараз вже будується друга студія у Лос-Анджелесі, де планують знімати фільми, рекламу, музичні кліпи,  проводити прямі трансляції та заходи.

В інтерв’ю MC.today Максим Білоногов розповів, з чого почалося підкорення американського ринку, як офіси на двох континентах допомагають забезпечувати роботу 24/7 та як жити у ритмі work-work bal­ance.


Як повномасштабне вторгнення вплинуло на бізнес в Україні

WePlay спеціалізується на виробництві контенту, що поєднує кращі практики кіберспорту, технологій та шоу. Ми проводимо кіберспортивні турніри та ігрові шоу, які запам’ятовуються як гравцям, так і глядачам. У Києві у нас була кіберспортивна арена й ми почали масштабуватися на ринок США.

Арена WePlay у Києві

Кіберспортивна арена WePlay у Києві / Фото: пресслужба холдингу

За два тижні до початку повномасштабного вторгнення я прилетів у Київ з Лос-Анджелесу, де на той час вже розпочалося будівництво нашої арени. Разом з частиною команди ми зібрали вісім тонн обладнання та 17 лютого 2022 року вилетіли у Дубай. Там ми мали працювати над продакшеном великого інтернаціонального чемпіонату з Dota 2. Наші інженери покинули Україну за 10 годин до початку нападу росії. 24 лютого у Дубай повинна була вилетіти вся креативна команда – режисери та оператори. 

Але ніхто не думав, що почнеться велика війна, тож замість 75 людей чемпіонат робили 19. Довелося викручуватись – я, наприклад, був одночасно режисером прямого ефіру й асистентом режисера, кожному доводилось працювати за чотирьох. Також нам на допомогу прилетіли два хлопці з Німеччини та моя сестра з Лондону – вона режисерка і фотографка. Художником по світлу мав бути один з найкращих українських спеціалістів – Олександр Манзенко. Він не зміг виїхати з Києва, тому віддавав команди дистанційно, а хлопець з Дубай виконував їх на місці. 

Що з кіберспортивною ареною на ВДНГ

Зараз наша арена на ВДНГ не працює і що буде з нею далі поки складно сказати. Саме на цій арені у нас відбувся, я вважаю, найзнаковіший проєкт – турнір WePlay Ani­Ma­jor з Dota 2. Ми його зробили всього за 43 дні.

Турнір AniMajor з Dota 2

Турнір Ani­Ma­jor з Dota 2 на кіберарені у Києві / Фото: пресслужба холдингу

І робили ми це під час COVID, виклалися на 500% і цей турнір є досі одним з найкращих по Dota, які коли-небудь були.

Звісно ми зазнали збитків від простою арени в Києві, але я фокусуюся на тому, як більше заробити, аби їх покрити. У нас працює 180 людей і ми маємо платити їм зарплату. До того ж ми повністю переглянули зарплату співробітникам, які переїхали працювати в США, аби забезпечити їм той рівень комфорту, до якого вони звикли у Києві.

Збирав команду з телефонної книги

Я 11 років навчався в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за спеціальностями режисер театру і кіно. Потім я став майстром у цьому виші, паралельно працюючи на СТБ. 

За цей час я познайомився з багатьма людьми. Бували випадки, коли нам у WePlay потрібен був фахівець, я відкривав телефонну книгу і шукав його там. Це виглядало якогось так: «Як ти там? Де зараз працюєш і скільки заробляєш?». Мені відповідають: близько $4 тис., працюючи чотири дні на тиждень. Я кажу: «Пропоную тисячу доларів і сім днів на тиждень, але буде весело і в тебе буде повна свобода творчих дій. Пізніше ми вийдемо на інший рівень». І люди погоджувались, адже я пропонував творчу реалізацію, якої на жодному телеканалі не буде.

У мене був випадок, коли співбесіда тривала 30 секунд. Один з режисерів сказав, що ручається за цю людину і ми узгодили лише формальності типу зарплати.

Я завжди кажу, що кожен член команди – це діамантики ринку. Наші люди – це ті, які постійно розвиваються та навчаються, а потім навчають і інших членів команди.

Одна людина може навчити трьох спеціалістів, вони потім ще трьох. Окрім того, що команда буде розширюватися, вони ще й будуть мислити як одне ціле і розуміти один одного з півслова.

Наш девіз і стратегія: якщо нормально робиш, то нормально буде. Тому в першу чергу над професіоналізмом у нас стоїть людина. Вона повинна бути відкрита, чесна та порядна.

У нашій команді не буває ніяких конфліктів, крім творчих. На зустрічі ми можемо сперечатися, сваритись і навіть кричати, але поза обговоренням – ми друзі й спокійно спілкуємось.

Відкриття першої студії в Лос-Анджелесі

П’ять років тому один із засновників компанії  Юрій Лазебніков вірив, що треба рухатись у США і відкривати там студію. В мене на той час такої віри не було. Тоді ж він вперше поїхав у Лос-Анджелес у пошуках локації. З цього і почалася наша експансія у США.

Десь за рік я почав літати туди у бізнес-поїздки. Коли ми вже знайшли приміщення під арену, я прилітав раз на два-три місяці. Потім почався COVID і ми не могли працювати над локацією, бо робітникам не можна було працювати поруч. Все затягувалося і за кілька місяців перед початком повномасштабного вторгнення ми вирішили приїхати в Штати, добудовувати арену, а паралельно шукати клієнтів і заробляти гроші.

Найбільше коштів у нас спочатку пішло на оренду приміщення. У США часто вимагають Secu­ri­ty Deposit (завдаток, який визначається на розсуд господаря приміщення) на рік вперед. Під студію ми орендували будівлю, де було СТО FORD. Ми зробили капітальний ремонт, побудували повноцінну студію – декорації, сцену, Con­trol Room, Serv­er Room тощо.

Вихід на американський ринок – унікальний досвід

Коли ми приїхали в США, ми стали стратегічними партнерами OTK (One True King). Одна з найбільших інфлюенсерських компаній, яка контролює 9% усього Twitch та тамтешнього геймінгу. Ми стали їхнім ексклюзивним продакшн-партнером і робимо для них всі великі івенти. 

Перші два заходи – відкриття нашої арени та OTK Game Expo. І от, коли ми стрімили Game Expo, у нас було близько 260 тис. глядачів. Майже всі були американці. Після цього ефіру про нас стали говорити.

Стрім OTK Game Expo

Команда WePlay під час стріму OTK Game Expo / Фото: пресслужба холдингу

Ми почали запрошувати всіх, до кого могли дотягнутися, і проводити екскурсії по нашій арені. Найкращим маркетинговим піаром для нас є те, що ми робимо.

Наш другий контракт в Америці був безпосередньо завдяки OTK Game Expo. Ми познайомилися з представниками miHoYo – це паблішер Gen­shin Impact, один з найбагатших і найбільших видавців ігор у світі. Ми зробили для них шоу, після якого ми отримали підряд на весь наступний рік по їхній грі та по їхньому холдингу. Третій контракт у нас був з Enthu­si­ast Gam­ing на знімання NFL Tues­day Night Gam­ing. Ми підписали контракт на перший сезон – 21 епізод, і паралельно шукали ще клієнтів. Зараз ми ще працюємо з корейськими паблішерами.

Знімання NFL Tuesday Night Gaming

Студія WePlay знімала NFL Tues­day Night Gam­ing / Фото: пресслужба холдингу

Ми робили кліп з Тіною Кароль і Дайан Уоррен і неочікувано відкрили для себе музичну індустрію.

 

Пізніше я познайомився з продюсерами Бейонсе, Брітні Спірс, Jay‑Z, Бруно Марс і зараз ми розглядаємо можливість співпраці з ними.

Відмінності бізнесу в Україні та США 

Бізнес в Україні та в Америці кардинально відрізняється. У Києві ми постійно робили first-par­ty event, тобто заходи, права на які належали WePlay. 

У Лос-Анджелесі у нас є три моделі співпраці. Перша – ми працюємо як сервіс і робимо шоу під ключ. Друга – партнерство, тобто в інфлюенсера є ідея і ми домовляємось про Joint IP розподіл прав інтелектуальної власності між двома або більше сторонами. Зазвичай це відбувається в результаті спільного винаходу патентоспроможного продукту, творчої роботи, дизайну або концепції, що він приводить зірок, а ми закриваємо продакшн. Третя – повністю наше шоу.

Наша фінансова модель у Лос-Анджелесі зовсім інша, ніж у Києві. Різниця по вартості проєктів в Америці приблизно у вісім разів більша, ніж в Україні.

Моя мрія – привезти Голлівуд в Україну

Ми почали будувати в Лос-Анджелесі другу студію – це буде студія Vir­tu­al pro­duc­tion (віртуальна кінематографія). У нас є досить унікальні технології, які на ринку майже не використовуються. Ми вміємо працювати з цими технологіями, тому це буде трохи game-chang­er для Лос-Анджелесу.

Я впевнений на 100%, що ми зможемо привезти Голлівуд в Україну – це моя мрія. І ми вже рухаємося в напрямку її втілення. 

У першу чергу бізнес або проєкти – це робота з людьми. І, якщо ми покажемо, що роботу можна виконувати на найвищому рівні, а потім запропонуємо поїхати знімати в Україну – голлівудські режисери поїдуть.

Як нам вдається працювати 24 години на добу

Частина команди WePlay працює в Україні. Вони закривають проєкти з MEGOGO, а також частина співробітників працюють на проєкти в Лос-Анджелесі, тобто по ночах. Завдяки цьому ми працюємо 24 години на добу. У нас були випадки, коли в Лос-Анджелесі замовник приходив о 6 вечора і казав, що на ранок треба змінити всю графіку. Ми передаємо завдання в офіс у Києві, де робочий день тільки починається і спокійно лягаємо спати. На ранок в ЛА вже все готово.

Я звичайно досі займаюся координацією київського та американського офісу, проте я великий фанат системи DRI (Direct Respon­si­bil­i­ty Indi­vid­ual). Це система управління, коли одна людина відповідає за виконання певних задач і роздає завдання іншим членам всередині команди.

Я вважаю, що така система дає людині свободу, адже він як менеджер може жонглювати командами, планувати час, добирати фрилансерів, якщо йому не вистачає людей.

Work-work balance

Я вірю, що можливості мозку та людини нескінченні. Тобто ви можете працювати 24/7 і нічого не буде. Я не ходив у відпустку вже понад шість років, а коли й ходив, то на третій день вже починав працювати. У мене такий work-work bal­ance. Я вважаю, що потік ідей нескінченний і нові задуми приходять постійно. 

Після кожного нашого проєкту я, як фенікс – згораю, і заново відроджуюсь. Відпрацювали якийсь івент і ти пустий як бочка. Поспав ніч і за наступний проєкт берешся.