18 Жов 2022

«Роботодавці почали біситися з жиру»: як змінився процес найму у сфері IT під час війни. Дискусія в LinkedIn

Редакторка довгих текстів

Повномасштабна війна в Україні змінила принципи, за якими функціонувала економіка і ринок праці зокрема – він став належати роботодавцям. Це підтверджує статистика Djinni: станом на вересень 2022 року роботу шукають 52 тис. кандидатів, на яких припадає 18 тис. відкритих вакансій. До війни кількість вакансій становила 28 тис., а кандидатів було на 50% менше.

Роботодавці почали біситися з жиру як змінився процес найму у сфері IT під час війни. Дискусія в LinkedIn

Фахівці сайту work.ua зазначають, що «епоха ринку роботодавця» триватиме і далі – розрив між попитом та пропозицією ще довго не буде скорочуватись.

Щоб отримати роботу, розробники, UI/UX дизайнери та інші спеціалісти з ІТ сфери готові міняти професію та знижувати зарплатні очікування. І компанії цим користуються. Редакція MC.today розповідає історію UI/UX дизайнерки Вікторії про пошук роботи, якою вона поділилася в LinkedIn.

Що трапилося

UI/UX дизайнерка Вікторія описала свій досвід пошуку роботи у воєнний час. Роботодавці очікують виконання навіть тих обов’язків, які не стосуються фаху вакансії. Зменшують зарплатню і збільшують кількість співбесід та тестових завдань. І, якщо хочеш отримати роботу, мусиш грати за правилами.

На думку дівчини, роботодавці скористались ситуацією і «зрозумівши скільки тут голодних до роботи вебдизайнерів, почали просто “біситися з жиру”». Для проходження конкурсу на вакансію, крім резюме, портфоліо та виконання тестового завдання, просять надіслати ще коротке відео про себе.

«Окрім того, що дизайнер витрачає купу часу і сил на створення і оформлення свого портфоліо, окрім того, що він готовий виконувати тестові завдання і проходити безліч етапів інтерв’ю, тепер ще й потрібно витрачати час на те, щоб торгувати лицем», – пише Вікторія.

Мало бути кваліфікованим спеціалістом у своїй сфері – треба мати навички, які напряму не стосуються спеціальності. Але додаткові компетенції не дорівнюють більшій зарплатні. Щоб отримати роботу навіть на таких умовах, треба пройти дев’ять кіл «відбіркових турів», а твоїм конкурентом буде не досвідченіший спеціаліст, а той, хто погодиться на меншу зарплатню.

А яка зарплатня за усі ці вміння? Ну, можемо запропонувати 13 тис грн, Але це тільки після виконання двох тз, проходження трьох співбесід і за умови, що не знайдеться кращого кандидата, хто готовий працювати за 10 тис. Звісно, виходить чудова економія: замість того, щоб платити кожному фахівцю в своїй сфері – давайте знайдемо якогось джуна, котрий готовий робити все і за смішні гроші. І такий знайдеться!

На фоні пошуку постійної роботи в одній компанії та складнощів, які його супроводжують, постає питання: «Можливо, краще дійсно працювати на фрилансі?». Такий формат роботи не вимагатиме і оцінки HR-фахівця, який не завжди дає адекватний зворотний зв’язок. Вікторія зазначає, що іноді, вони просто витрачають час пошукачів, через те що не можуть оцінити рівень кандидата по портфоліо чи тестовому завданню. Таким компаніям Вікторія радить:

Краще б виділяли бюджет на різних фахівців, а не на HR, який буде три місяці шукати дизайнера, витративши купу часу інших людей. Якщо що, проти HR нічого не маю, вважаю їх необхідними у великих компаніях і поважаю кваліфікованих спеціалістів, які дійсно зацікавлені в якісному результаті.

Як відреагували користувачі соцмереж

У коментарях відгукнулось безліч дизайнерів та інших фахівців. Зазначили, що деякі компанії не тільки хочуть зекономити на працівниках, але й намагаються заробити на них.

Пошукачі намагаються привернути увагу роботодавців. Декому навіть довелося знімати відеопрезентацію про себе англійською.

З цим стикаються не тільки кандидати творчих професій.

З відсутністю зворотного зв’язку при пошуку роботи стикались і колеги Вікторії: іноді вони не отримують ніякої відповіді, тож доводиться нагадувати про себе.

Але не завжди проблема в тому, що HR не дають відповіді. Іноді їм просто важко догодити і передбачити, що може не сподобатись. Тож дехто порівнює пошук роботи з проходженням квесту.

Багато людей втратили роботу не через брак кваліфікації, а через війну. Економічна ситуація в країні внесла корективи у ринок праці і на них доводиться зважати.